Російський президент Володимир Путін, за повідомленнями ЗМІ, може погодитися на переговори з Дональдом Трампом щодо замороження війни в Україні. Проте ключові територіальні питання, включно з поверненням окупованих земель, залишаються поза обговоренням, що викликає подальше загострення напруженості між Росією, Україною та міжнародною спільнотою.
Переговори на умовах Кремля
За даними Reuters, п’ять джерел, знайомих із думкою Кремля, вказують на можливу готовність Росії до укладення угоди про припинення вогню за посередництва Трампа. Кремль розглядає можливість заморожування конфлікту вздовж поточної лінії фронту, однак при цьому наполягає на збереженні контролю над чотирма частково окупованими областями України — Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською. Москва оголосила ці території частиною Росії у 2022 році, попри міжнародне невизнання таких дій.
Троє з джерел зазначають, що переговори можуть зосередитися на точнішому розподілі цих регіонів. Двоє інших заявили про готовність Росії вивести війська з окремих менших ділянок у Харківській та Миколаївській областях. Проте така поступка виглядає мінімальною і не враховує інтересів України.
Умови Росії: НАТО та нейтралітет
Росія від самого початку вторгнення в лютому 2022 року висуває вимогу виключити можливість вступу України до НАТО. Москва також наполягає на скороченні чисельності української армії, збереженні "нейтрального статусу" України та гарантіях, що війська НАТО не розташовуватимуться на її території. Водночас Кремль вимагає забезпечення прав російськомовного населення.
Ці умови практично повторюють ультиматуми, які стали передумовою для вторгнення, і є неприйнятними для України. Збереження незалежності та територіальної цілісності залишається основою позиції Києва у будь-яких переговорах.
Сигнали з Вашингтона та вплив ATACMS
Дозвіл адміністрації президента США Джо Байдена на використання Україною ракет ATACMS для ударів по об'єктах у Росії значно ускладнив перспективу переговорів. Двоє джерел із Кремля попереджають, що така ескалація збільшує ймовірність продовження бойових дій.
Кремль публічно засуджує дії США, називаючи їх "небезпечними" та такими, що підривають стабільність. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що "заморозити конфлікт ніяк не вдасться", поки Захід підтримує Україну.
Внутрішньополітична стратегія Путіна
В умовах санкційного тиску та економічних проблем Путін, за словами джерел, прагне подати будь-яку угоду з Україною як перемогу. Утримання більшості окупованих територій, включаючи сухопутний коридор до Криму, може бути використане для зміцнення його політичної позиції.
Питання Криму, захопленого у 2014 році, взагалі не підлягає обговоренню, наголошують російські чиновники. Москва вважає, що міжнародна спільнота має визнати його частиною Росії.
Реакція Києва та Заходу
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що підтримка України з боку США і новообраного президента Трампа може стати вирішальним фактором у переговорах. Він наголошує на необхідності забезпечення сильної обороноздатності України як основи будь-яких домовленостей.
Україна та її союзники також пам'ятають про зрив мирних переговорів у квітні 2022 року, коли Росія наполягала на праві вето щодо дій міжнародної спільноти. Це свідчить про небажання Кремля досягти реальних компромісів.
Висновки
Пропозиція Путіна про замороження конфлікту і припинення вогню за умов відмови України від НАТО є продовженням гібридної агресії, спрямованої на збереження впливу Росії у регіоні. Такі умови, ймовірно, не будуть прийнятними для України та її партнерів, оскільки порушують міжнародне право і принципи суверенітету.
Переговори за участі Трампа можуть стати тестом на готовність США і Заходу відстоювати свої цінності, але успіх таких переговорів можливий лише за умови повного врахування інтересів України.
