У Росії дедалі активніше обговорюють можливість нової масштабної мобілізації. За оцінками українського керівництва, після завершення парламентських виборів Кремль може вдатися до чергового примусового призову, який потенційно охопить від 300 до 500 тисяч осіб. Такий крок, якщо він відбудеться, стане одним із найбільших кадрових рішень Москви від початку повномасштабної війни.
Втім, західні військові експерти сумніваються, що навіть настільки масштабне поповнення армії здатне кардинально змінити перебіг бойових дій. На їхню думку, головною проблемою російських військ залишається не кількість особового складу, а його якість, рівень підготовки та ефективність використання на полі бою.
Як зазначає американське видання Newsweek, експерти не мають єдиної позиції щодо можливих наслідків нового призову. Водночас більшість із них сходиться в одному: додаткові сотні тисяч військових можуть дозволити Росії довше підтримувати інтенсивність бойових дій, однак не гарантують досягнення стратегічних цілей.
Заступник директора російської програми Foundation for Defense of Democracies Джон Гарді наголошує, що мобілізація здатна лише продовжити війну, але навряд чи принципово змінить її фінальний результат. За його словами, російській армії сьогодні бракує не стільки людей, скільки добре підготовлених підрозділів, сучасного командування та можливості ефективно використовувати наявні ресурси.
Експерт вважає, що навіть у разі мобілізації сотень тисяч новобранців російські війська можуть розраховувати лише на поступове просування на окремих ділянках фронту. Масове поповнення не означає автоматичного прориву української оборони або різкої зміни балансу сил.
Водночас рішення про нову мобілізацію може стати політичним сигналом. На думку Гарді, якщо Володимир Путін усе ж погодиться на такий крок, це свідчитиме про те, що Кремль визнав складність ситуації, але замість перегляду своїх цілей вирішив ще більше підвищити ставки.
Саме тому російська влада тривалий час уникала повторення сценарію осені 2022 року. Тодішній призов супроводжувався масштабною хвилею виїзду громадян за кордон, значним суспільним невдоволенням та зростанням внутрішньої напруги. Нова мобілізація може знову запустити подібні процеси, особливо якщо вона торкнеться великих міст.
Подібної думки дотримується й аналітик з питань оборони Джорджі Ревішвілі. Він звертає увагу, що без нового масштабного поповнення Генеральний штаб Росії дедалі більше обмежений у можливостях формувати нові великі військові з'єднання. Однак навіть у разі проведення мобілізації вирішальне значення матимуть не лише її масштаби, а й якість підготовки новобранців, забезпечення технікою та швидкість їхнього введення у бойові дії.
Ще один співрозмовник видання — колишній російський опозиційний політик Михайло Ходорковський — також переконаний, що масове направлення непідготовлених людей на фронт не принесе Кремлю стратегічної переваги. На його думку, така політика лише збільшить людські втрати та посилить навантаження на військову систему, не забезпечивши вирішального результату.
Аналітики також звертають увагу на економічний контекст. Російська економіка вже тривалий час працює в умовах високих військових витрат, дефіциту робочої сили та санкційного тиску. Масове вилучення сотень тисяч працездатних громадян із цивільного сектору може ще більше загострити кадрову кризу в промисловості, транспорті, будівництві та інших ключових галузях.
Додатковим фактором тиску залишаються регулярні українські удари по військовій, логістичній та енергетичній інфраструктурі Росії. Вони змушують Кремль витрачати дедалі більше ресурсів не лише на ведення бойових дій, а й на відновлення пошкоджених об'єктів, посилення протиповітряної оборони та захист стратегічно важливих підприємств.
Попри численні повідомлення про можливий призов, офіційна Москва продовжує все заперечувати. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав інформацію про нову хвилю мобілізації неправдивою та звинуватив у її поширенні противників Росії.
Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що остаточне рішення залежатиме виключно від Володимира Путіна. Саме він визначатиме, чи готовий Кремль піти на нові внутрішньополітичні ризики заради продовження війни.
Експерти наголошують, що навіть якщо масштабна мобілізація все ж відбудеться, вона не стане універсальним рішенням для російської армії. Війна дедалі більше перетворюється на технологічне протистояння, у якому вирішальне значення мають якість озброєння, сучасні системи управління, безпілотні технології, високоточні удари та ефективна логістика.
Саме тому просте збільшення чисельності особового складу навряд чи здатне забезпечити Кремлю стратегічний перелом. Натомість новий призов може лише продовжити бойові дії, збільшити втрати, посилити навантаження на економіку Росії та відкласти момент завершення війни, але не гарантувати досягнення поставлених політичних і військових цілей.
