Росія може використати новітню гіперзвукову ракету "Орешник" для атак на "центри прийняття рішень" у Києві у відповідь на удари України по російській території із західної зброї, заявив Володимир Путін. Ця заява пролунала на саміті країн Організації Договору про колективну безпеку у Казахстані, викликавши нову хвилю напруженості у відносинах між Москвою та Заходом.
Як повідомляє газета Дейком, Путін підкреслив, що Міноборони Росії наразі визначає цілі, серед яких можуть бути військові об'єкти, оборонні підприємства та урядові установи у Києві. Ця заява викликала різку реакцію українського президента Володимира Зеленського, який назвав її спробою зірвати мирні ініціативи.
Новий виток ескалації
За словами Путіна, останні атаки України, зокрема за допомогою американських ракет ATACMS, вимагали "відповіді". "Звичайно, ми реагуватимемо на ці удари, використовуючи сучасну зброю, зокрема ракету "Орешник", – сказав Путін. Ця ракета була вперше використана 21 листопада проти Дніпра, а тепер її готують до нових запусків.
Зеленський у своєму вечірньому зверненні звинуватив Росію у навмисній ескалації конфлікту. На його думку, дії Путіна спрямовані на те, щоб унеможливити будь-які зусилля США, зокрема майбутнього президента Дональда Трампа, спрямовані на завершення війни. Зеленський також закликав Захід до негайної реакції.
Міжнародна реакція
Український лідер вже провів переговори з керівниками НАТО, Великобританії та Німеччини. "Росія намагається зробити ситуацію нестерпною, щоб затягнути війну," – зазначив він, вимагаючи посилення санкцій та військової допомоги.
Реакція міжнародної спільноти змішана. Західні експерти скептично ставляться до заяв Путіна щодо "неперехоплюваності" ракети "Орешник". Однак визнання США права України атакувати глибокі тилові цілі в Росії підкріплює твердження Москви про "пряму участь Заходу у війні". За словами Путіна, це дає Росії моральне та військове право на "дзеркальну відповідь".
Ракета "Орешник" та ядерні погрози
"Орешник", за словами російських військових, може досягати швидкості понад 13 600 км/год, що нібито робить її недосяжною для сучасних систем ППО. Утім, західні фахівці підкреслюють, що попередній запуск ракети здійснювався із макетами боєголовок, що ставить під сумнів її реальну боєздатність.
Путін також порівняв руйнівну силу "Орешника" із ядерною зброєю, але наголосив, що ракета не оснащуватиметься ядерними боєголовками. Водночас Росія оновила свою ядерну доктрину, розширивши перелік обставин, за яких може бути застосовано таку зброю.
Реакція США та оцінка ризиків
Попри ескалацію, п'ятеро джерел у США, знайомих із питанням, зазначають, що рішення Вашингтона дозволити Україні використовувати американську зброю для ударів по території Росії не збільшило ризику ядерного конфлікту. Вони вважають такий сценарій малоймовірним, попри агресивну риторику Кремля.
Посилення напруги: що далі?
Ситуація на фронті та у дипломатичній площині загострюється. Росія заявляє про перевагу у виробництві сучасних ракетних систем над НАТО у 10 разів, а Захід продовжує збільшувати постачання зброї до України. Українські чиновники наголошують на необхідності створення нових альянсів для протидії російським загрозам.
У найближчі тижні очікується загострення бойових дій, яке може стати випробуванням для світової спільноти та її готовності протидіяти новим викликам. У центрі уваги залишатиметься не лише доля Києва, а й загальна стабільність Європи у світлі нових військових технологій та загроз.
