Президент Росії Володимир Путін оголосив про готовність зберегти обмеження на кількість розгорнутих ядерних боєголовок і пускових установок ще на один рік — за умови, що США зроблять те саме. Пропозиція прозвучала на засіданні Ради безпеки РФ у Кремлі й була подана як прагнення «уникнути нової стратегічної гонки озброєнь».
Йдеться про продовження рамок договору New START, підписаного у 2010 році під час спроби «перезавантаження» у відносинах Москви й Вашингтона. Цей документ обмежив арсенали до 1550 боєголовок і визначив ліміти на міжконтинентальні ракети, підводні човни та стратегічні бомбардувальники. Проте договір втратив ефективність після односторонньої «суспензії» участі Росії у 2023 році.
Тоді Москва відмовилася від інспекцій ядерних об’єктів та припинила надавати дані про свої сили. США визнали ці дії порушенням міжнародного права. Нині Путін не уточнив, чи готова РФ відновити інспекції або обмін інформацією. Йдеться лише про символічне збереження числових обмежень.
Аналітики наголошують, що головна причина ініціативи полягає у фінансовому тиску на російський бюджет, виснажений війною проти України. Кремль прагне уникнути нових витрат на гонку озброєнь, яка потребувала б масштабного переозброєння. Це підтверджує й тональність виступу Путіна, орієнтованого на «статус-кво».
Американсько-російські переговори з контролю над озброєннями фактично зупинилися. Адміністрація Трампа демонструє невдоволення діями Москви й відсутністю прогресу у війні в Україні. Вашингтон наполягає, що без завершення агресії проти Києва неможливо відокремити двосторонні питання від безпекової кризи в Європі.
Ситуація ускладнюється тим, що за останні два десятиліття зруйнована більшість угод про контроль над озброєннями. США вийшли з договору ПРО ще у 2002 році, а у 2019 — з ДРСМД, звинувачуючи Росію в порушеннях. РФ своєю чергою відмовилася від Договору про звичайні збройні сили в Європі та від Open Skies.
Фактично New START залишився єдиним механізмом стратегічного контролю. Його повне завершення у 2026 році означатиме відсутність будь-яких юридичних бар’єрів для нарощування ядерних арсеналів двома найбільшими ядерними державами світу. Це різко підвищує ризики глобальної нестабільності.
Путін у своєму виступі також наказав уважно стежити за американськими планами розширення системи ПРО та підготовкою до розміщення перехоплювачів у космосі. На думку Кремля, такі дії підривають стратегічний баланс і вимагають відповідної реакції з боку РФ.
Таким чином, пропозиція Путіна має радше політичний, ніж практичний характер. Вона дозволяє Росії позиціонувати себе як «відповідального гравця», не витрачаючи ресурсів на нову гонку озброєнь. Водночас відсутність прозорості й механізмів контролю ставить під сумнів її цінність для реальної безпеки.
