Президент США Дональд Трамп виставив Росії десятиденний ультиматум, вимагаючи припинення війни в Україні, однак Кремль не демонструє готовності йти на поступки.
Джерела, наближені до російського керівництва, повідомляють, що Володимир Путін ігнорує попередження Вашингтона й планує завершити захоплення чотирьох українських регіонів — Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Попри військовий тиск і загрозу нових санкцій, Москва розраховує на успіх літнього наступу. У липні росіяни просунулися на 502 квадратних кілометри, а за весь 2025 рік — на понад 5000 км², що становить близько 1% української території. Кремль розраховує, що фронт ЗСУ "обвалиться" за два-три місяці.
Трамп погрожує повним ембарго на російську нафту і 100% тарифами для країн, які її купують, насамперед Індії та Китаю. Та у Москві не вірять у рішучість Білого дому.
Один з кремлівських інсайдерів заявив: "Трамп уже робив такі заяви — і не раз змінював думку". Сам Путін, хоч і стурбований станом відносин із США, наразі не готовий відмовитися від військової кампанії, у яку інвестував не лише ресурси, а й політичну репутацію.
У відповідь на публічні погрози США, Кремль активізував дипломатичні зусилля. Спецпредставник Трампа Стів Віткофф має відвідати Москву з мирною ініціативою. Російські чиновники публічно демонструють готовність до переговорів, однак продовжують просувати неприйнятні для України вимоги — виведення військ ЗСУ з окупованих регіонів, нейтральний статус держави та скорочення армії.
Тим часом російські атаки по мирних містах України не припиняються. У липні ракетний обстріл Києва забрав життя 31 людини, зокрема п’ятьох дітей. Прем’єрка України Юлія Свириденко закликала світ "до максимальної реакції". Водночас західна підтримка залишається недостатньою: затримки з постачанням зброї, дефіцит мобілізованих, а також корупційні скандали шкодять обороноздатності України.
Вид на житловий будинок, постраждалий від російського військового удару на тлі нападу Росії на Україну, у Донецькій області, у місті Краматорськ, Україна, 31 липня 2025 року — Євген Тітов
Нещодавно українські антикорупційні органи викрили масштабну схему привласнення коштів на закупівлі дронів, у якій фігурують народний депутат, чиновники та військові. Йдеться про "відкати" у розмірі 30% на контрактах для ЗСУ. Президент Володимир Зеленський підтримав розслідування, підкресливши, що боротьба з корупцією — ключ до вступу України в ЄС.
На тлі війни Україна активно розвиває власне виробництво дронів, зокрема перехоплювачів, що замінюють дефіцитні системи ППО. За два місяці лише один благодійний фонд заявив про збиття 1500 ворожих БПЛА, зекономивши Україні десятки мільйонів доларів. Ударні й перехоплюючі дрони стали наріжним каменем української оборони.
Та ситуація залишається критичною. Кремль готується до довгої війни, на яку мобілізовано всю економіку. Поставки боєприпасів з Північної Кореї, подвійного призначення технологій з Китаю та імпортозаміщення дозволили Росії різко наростити оборонне виробництво. Санкції Заходу не змогли зупинити військову машину: експорт нафти триває, навіть попри значні втрати доходів і падіння іноземних інвестицій.
Поки Москва нарощує військовий тиск, Вашингтон ставить умови. У березні Білий дім нібито пропонував Путіну скасування санкцій в обмін на припинення війни, визнання анексованого Криму та контролю РФ над уже окупованими територіями. Однак російський президент, за даними джерел, відкинув цю "фантастичну можливість", вирішивши йти до кінця.
У Трампа дедлайн спливає цієї п’ятниці. Якщо Путін не піде на мир, США обіцяють нові каральні заходи. Проте у Кремлі вважають, що "гірше вже не буде". Росія готується до затяжної конфронтації з Заходом, роблячи ставку на військову перевагу, втому союзників України та економічну гнучкість авторитарних партнерів.
Реальна розв’язка залежатиме не від дипломатичних заяв, а від результатів боїв, спроможності Заходу тиснути на Москву і відновити стратегічну ініціативу на боці Києва. А до того моменту війна триватиме — без ілюзій і без пауз.
