Президент Росії Володимир Путін готовий обговорювати припинення війни проти України лише за умови письмових гарантій від західних країн про відмову від подальшого розширення НАТО на схід, а також часткового зняття санкцій з Росії. Про це повідомляють три російські джерела, обізнані з перебігом неформальних перемовин. За словами одного з них, Путін хоче мир, але «не за будь-яку ціну». Його мета — змусити Захід офіційно виключити можливість вступу до Альянсу України, Грузії, Молдови та інших країн колишнього СРСР.
Відомо, що Путін минулого тижня провів розмову з Дональдом Трампом, яка тривала понад дві години. Після неї російський лідер заявив, що готовий працювати над меморандумом з Україною, який окреслить параметри можливої мирної угоди, зокрема — строки припинення вогню. Російська сторона вже працює над своїм варіантом документа, але не повідомляє, скільки часу це займе. Водночас Київ і країни ЄС звинувачують Москву у затягуванні переговорів на тлі активного просування російських військ на сході України.
За інформацією джерел, окрім припинення розширення НАТО, Москва вимагає нейтрального статусу України, зняття певної частини західних санкцій, вирішення питання розморожених російських активів за кордоном і гарантії захисту російськомовного населення в Україні. Якщо ж досягти миру на своїх умовах не вдасться, Кремль має намір довести «болючість миру завтра» завдяки військовим успіхам. Це означає, що Росія планує й далі використовувати фронт як важіль тиску.
Кремль офіційно не прокоментував ці дані, однак Путін неодноразово публічно наголошував, що будь-яка мирна угода має враховувати так звані «корінні причини конфлікту» — передусім розширення НАТО та підтримку України з боку Заходу. Українська влада, своєю чергою, вважає неприйнятним будь-яке російське вето на вступ до Альянсу й закликає надати дієві гарантії безпеки, які унеможливлять нову агресію з боку РФ.
Наразі Росія контролює майже п’яту частину території України, включно з Кримом, більшістю Луганської, понад 70% Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Також триває окупація частин Харківської, Сумської і загрозливо наближаються до Дніпропетровської області. Війна виснажує обидві сторони — як у плані втрат, так і фінансових витрат. У січні Reuters повідомляло, що Путіна непокоїть викривлення російської економіки через війну, брак робочої сили та високі відсоткові ставки, введені для стримування інфляції. Ціна на нафту, яка є основою економіки РФ, також падає.
Попри свою публічну позицію про бажання миру, Кремль не відмовляється від нових наступальних операцій. За словами джерел, якщо відкриється тактична можливість, російські війська просуватимуться далі, а Путін розглядає перспективу війни «на роки вперед», навіть попри тиск санкцій. Водночас він жорстко налаштований щодо територіального питання: жодного компромісу щодо повного контролю над чотирма «анексованими» регіонами не буде. Таким чином, позиція Москви лише радикалізується.
Щодо НАТО, Путін вважає, що Росія була обманута після розпаду СРСР. Як стверджують джерела, ще в 1990 році держсекретар США Джеймс Бейкер нібито усно пообіцяв Горбачову, що НАТО не буде розширюватися на схід. Проте жодної письмової угоди укладено не було. У мемуарах колишнього голови ЦРУ Вільяма Бернса зазначається, що така обіцянка справді лунала, але в ті часи ніхто не уявляв, що СРСР незабаром розпадеться. Тож зараз Путін хоче мати письмові зобов’язання, бо вважає, що США і НАТО «обдурили» Москву.
У 2021 році Росія навіть запропонувала НАТО проєкт договору, де в шостій статті чітко прописувалося зобов’язання Альянсу утриматися від будь-якого подальшого розширення, включаючи вступ України. США й НАТО відхилили цю пропозицію, заявивши, що РФ не може мати права вето щодо політики відкритих дверей. А вже після вторгнення Росії до України у 2022 році до Альянсу приєдналися Фінляндія (2023) та Швеція (2024).
Західні лідери попереджають: перемога Росії в Україні може призвести до нападу на країни-члени НАТО, що означатиме початок Третьої світової війни. Москва такі заяви відкидає, однак одночасно наголошує: війна в Україні може розгорітися у ще масштабніший конфлікт.
Дональд Трамп, який прагне повернення в Білий дім і водночас має довгу історію особистих контактів із Путіним, останнім часом дедалі частіше критикує російського лідера. Зокрема, він попередив, що Путін «грається з вогнем», коли уникає перемовин. У соцмережах Трамп навіть написав, що Путін «повністю з’їхав з глузду» після чергової масованої повітряної атаки на Україну. Тим не менш, Трамп вважає, що війна почалася через підтримку НАТО для Києва, й натякає, що Україна не отримає членство. У Державному департаменті США на запити журналістів не відповіли.
Станом на зараз мир виглядає малоймовірним. Позиції сторін надто розходяться. Захід не готовий скасувати санкції чи обмежити розширення НАТО. Україна не готова поступитися суверенітетом і територіями. Росія не готова до компромісу, а Путін лише жорсткіше формулює свої вимоги. Чи залишилось місце для дипломатії — питання відкрите.
