Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв несподівано закликав Москву та Київ розглянути можливість замороження бойових дій і повернення до переговорного процесу. Проте, як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), Кремль не лише відкинув цю ідею, а й використав її для досягнення власних політичних цілей. На думку експертів, Володимир Путін перетворив дипломатичну ініціативу казахстанського лідера на черговий привід пояснити російському суспільству, чому війна має тривати й надалі.
Заклик Токаєва до припинення бойових дій
25 липня в Омську відбулася зустріч Володимира Путіна з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим у межах російсько-казахстанського форуму міжрегіонального співробітництва.
Під час відкритої частини переговорів Токаєв заявив, що походження війни в Україні для багатьох залишається складним для розуміння. Він висловив власне бачення можливого виходу із ситуації, запропонувавши зафіксувати нинішню лінію фронту та повернутися до переговорів у форматі, який отримав умовну назву «стамбульська формула 2.0».
За словами президента Казахстану, до нього неодноразово зверталися із проханням сприяти мирному врегулюванню конфлікту. Саме тому він озвучив свою позицію, наголосивши, що це є його особистою думкою.
Під час публічної частини зустрічі Путін не став коментувати цю пропозицію.
Кремль швидко сформував офіційну позицію
Вже після завершення переговорів речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив позицію російської влади. За його словами, Путін нібито детально обговорив із Токаєвим ситуацію навколо війни та заявив, що заморожування нинішньої лінії фронту є неприйнятним.
У Кремлі вкотре наголосили, що Росія має намір досягти своїх військових цілей, а припинення бойових дій можливе лише після виконання умов, які Москва висуває Україні.
Також Пєсков повторив одну з ключових тез російської офіційної риторики, заявивши, що війна могла б завершитися практично миттєво, якби Україна ухвалила «відповідні рішення». Водночас російська сторона не конкретизує, що саме мається на увазі, хоча раніше неодноразово озвучувала перелік вимог до Києва.
Максималістські вимоги Москви залишаються незмінними
В ISW нагадують, що російське керівництво продовжує наполягати на вимогах, які Україна неодноразово називала неприйнятними.
Йдеться, зокрема, про передачу під контроль Росії всієї території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей ще до початку будь-яких переговорів. При цьому навіть виконання цих умов, як зазначають аналітики, не гарантувало б укладення остаточної мирної угоди.
Експерти підкреслюють, що подібна позиція Кремля свідчить про небажання вести переговори на компромісних умовах та залишає дипломатичний процес фактично заблокованим.
Чому ISW вважає реакцію Путіна політичним сигналом
На думку Інституту вивчення війни, справжня мета відмови Кремля полягає не лише у відповіді Казахстану чи міжнародній спільноті.
Аналітики звертають увагу на внутрішню ситуацію в Росії. За їхньою оцінкою, Путін стикається з дедалі складнішими викликами. Економіка країни відчуває зростаючий тиск через тривалу війну, міжнародні санкції та значні бюджетні витрати. Одночасно з цим збільшуються людські втрати, тоді як темпи просування російських військ залишаються незначними порівняно з масштабами залучених ресурсів.
У таких умовах Кремль, вважають експерти, прагне сформувати у російському суспільстві переконання, що війна є тривалим процесом, який потребуватиме нових жертв, фінансових витрат та терпіння.
Саме тому заява Токаєва стала зручним інформаційним приводом для того, щоб ще раз наголосити: Москва не має наміру погоджуватися навіть на тимчасове припинення бойових дій без виконання власних умов.
Сигнал передусім для російської аудиторії
В ISW припускають, що Кремль використав цю ситуацію як елемент внутрішньої інформаційної кампанії. Відмова від пропозиції про замороження війни дозволяє російській владі демонструвати власному населенню незмінність курсу та пояснювати, чому конфлікт продовжується попри економічні труднощі.
Експерти вважають, що таким чином російське керівництво поступово готує суспільство до ще тривалішої війни, переконуючи громадян у необхідності й надалі підтримувати військові дії незалежно від їхньої вартості.
Реакція України
Водночас в Україні слова президента Казахстану отримали позитивну оцінку. Виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга назвав заяву Токаєва реалістичною, своєчасною та мудрою.
Він підкреслив, що Київ уже раніше пропонував припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичних переговорів. Українська сторона наголошує, що політичне врегулювання має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету держави та гарантіях безпеки.
Що означає ситуація для подальшого розвитку подій
Історія із заявою президента Казахстану вкотре продемонструвала, наскільки різняться підходи сторін до можливого завершення війни. Поки міжнародні партнери та окремі держави намагаються шукати дипломатичні шляхи деескалації, Кремль продовжує наполягати на досягненні своїх військових цілей.
На думку ISW, саме внутрішньополітичні чинники дедалі більше впливають на публічні заяви російського керівництва. Відмова від ідеї замороження фронту стала не стільки відповіддю Казахстану, скільки зверненням до власного населення, якому Кремль прагне пояснити, чому війна, попри всі втрати й економічний тиск, повинна тривати. Саме тому навіть миротворчі ініціативи, що надходять від партнерських для Москви держав, можуть використовуватися як інструмент інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання подальшого ведення війни.
