За даними Financial Times, під час зустрічі в Санкт‑Петербурзі президент РФ Володимир Путін повідомив спецпосланця Дональда Трампа про готовність зупинити війну по нинішній лінії фронту та відмовитися від претензій на частину чотирьох окупованих регіонів, але Київ наполягає на неприпустимості визнання анексії Криму.
За даними Financial Times, Володимир Путін запропонував зупинити повномасштабне вторгнення в Україну по нинішній лінії фронту як частину мирної угоди з президентом США Дональдом Трампом.
Зустріч із Трампівським спецпосланцем Стівом Віткоффом відбулася на початку квітня в Санкт‑Петербурзі. За словами обізнаних осіб, Путін висловив готовність відмовитися від претензій на частину територій чотирьох частково окупованих регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, які досі формально залишаються під контролем Києва.
Одночасно з цим Вашингтон розглядає можливість формального визнання анексії Криму та відмову України від членства в НАТО в обмін на припинення вогню й виведення російських військ з решти територій.
Президент Володимир Зеленський категорично відкинув будь‑яке визнання «юридичної приналежності» Криму до Росії, назвавши таку умову неконституційною та неприйнятною для Києва. У той же час по всій лінії фронту тривають авіаудари й обстріли дронами, зокрема по житлових кварталах Одеси, Запоріжжя та Харкова, що спричинило як мінімум кількасот поранених мирних жителів і значні руйнування.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив готовність Путіна обговорити українську ініціативу про припинення ударів по цивільній інфраструктурі, але відзначив складність «розмежування об’єктів, які можуть мати подвійне призначення». Напередодні Путін сам заявив про готовність до двостороннього формату переговорів із Києвом після оголошення перемир’я.
Наступний раунд обговорень планується провести в Лондоні в середу за участі делегацій США, Великої Британії, Франції, Німеччини та представників України. Однак особистої присутності Зеленського на цих переговорах не передбачається, а держсекретар США Марко Рубіо також відмовився від поїздки, замінивши себе спецпосланцем Генералом Кітом Келлогом.
Це не вперше, коли Москва оголошує про перемир’я: 30‑годинне Великоднє затишшя, ініційоване Кремлем, теж супроводжувалося звинуваченнями в порушеннях з обох боків і не перешкодило відновленню бойових дій одразу ж після завершення тривалості угоди.
У Європі переговори в Лондоні курує міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі. Європейські дипломати скептично ставляться до пропозицій Москви — особливо в частині анексії Криму, яку Україна нотаріально не може визнати й залишає за собою право повернення півострова будь‑якими законними методами.
Можливе «замороження» лінії фронту означає, що Росія закріпить за собою ті території, які контролює станом на сьогодні, включно з Кримом та частинами Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя. Це створює фундамент для багаторічного конфлікту з невизначеним статусом окупованих територій, що нагадує модель «заморожених конфліктів» у пострадянському просторі.
Такий результат став би відчутною поразкою України в її прагненні до суверенітету й євроатлантичної інтеграції, а Київ попереджає: будь‑яка «заморожена» війна рано чи пізно відновиться, якщо для Росії залишаться стимули продовжувати тиск — як військовий, так і політичний.
Незважаючи на дипломатичні жести, на фронті незмінно зберігається гостре протистояння: з обох сторін фіксуються порушення перемир’я, а інфраструктурні удари підривають довіру до будь‑яких домовленостей.
Тим часом спецпосланець Трампа Стів Віткофф вирушає до Москви вже цього тижня на четвертий раунд переговорів із Путіним. У Вашингтоні останнім часом дедалі частіше лунають попередження, що США можуть «згорнути» мирну ініціативу, якщо не побачать реальних результатів — тобто суттєвого зменшення бойових дій та прогресу у визначенні термінів припинення вогню.
Отже, попри заявлену готовність обох лідерів до діалогу, по суті відсутні компромісні умови. Москва не збирається повертати жодних територій, а Україна не готова йти на поступки в ключових для себе питаннях. Утім, тиск Сполучених Штатів і європейських партнерів може змусити сторони бодай формально погодитися на тимчасове перемир’я, що залишить відкритим шлях до подальших переговорів — за умови, що обидві сторони дотримаються своїх публічних зобов’язань.
