Президент Російської Федерації Володимир Путін заявив, що наразі не виникло необхідності застосовувати ядерну зброю в Україні, й висловив сподівання, що такої потреби не з’явиться в майбутньому. Таку заяву він зробив у фільмі, присвяченому 25-річчю його перебування при владі, який транслювало російське державне телебачення. У цьому ж фільмі Путін підкреслив, що Росія має достатньо «сил і засобів», щоб завершити конфлікт, який почався у 2022 році, «логічним завершенням, яке влаштовує Росію».
У відповідь на запитання про українські удари по території Росії, зокрема прикордонних регіонах, Путін сказав: «Потреби в застосуванні цих (ядерних) озброєнь не виникло… і, сподіваюся, не виникне». Він також нагадав, що у листопаді 2024 року підписав оновлену версію ядерної доктрини Росії, яка суттєво знизила поріг для можливого застосування ядерної зброї. Нова редакція дозволяє використання атомного арсеналу навіть у відповідь на звичайну (неядерну) атаку, якщо її підтримує ядерна держава.
У тому ж фільмі Путін прокоментував події 2014 року, коли Росія анексувала Крим, зазначивши, що на той момент повномасштабне вторгнення в Україну було «практично нереалістичним», бо, за його словами, «країна не була готова до фронтального зіткнення з колективним Заходом». При цьому він стверджував, що Росія нібито «щиро намагалася розв’язати питання Донбасу мирним шляхом». Попри ці твердження, Росія продовжує війну, яку міжнародна спільнота засуджує як акт агресії проти суверенної держави.
Президент України Володимир Зеленський у відповідь на останні заяви Путіна зазначив, що перемир’я можливе «хоч би вже сьогодні», якщо Москва дійсно налаштована на припинення бойових дій. Під час спільної пресконференції з президентом Чехії Петром Павелом у Празі він підкреслив, що Росія вже 54 дні ігнорує пропозицію США щодо повного припинення вогню. Він також подякував Чехії за ініціативу щодо постачання Україні артилерійських боєприпасів: Київ очікує 1,8 мільйона снарядів у 2025 році.
Раніше Кремль оголосив про намір запровадити тимчасове перемир’я з 8 по 10 травня на честь святкування Дня Перемоги. Проте Зеленський висловив скепсис щодо цієї ініціативи, зазначивши, що навіть під час великоднього припинення вогню, оголошеного Путіним, Росія здійснила понад 100 атак. «Путін хоче похизуватися танками на параді, але мав би подумати про припинення війни», — заявив Зеленський. Він вкотре підкреслив, що Україна наполягає на повноцінному 30-денному перемир’ї, як це раніше запропонували США.
Крім дипломатичних заяв, бойові дії тривають із колишньою інтенсивністю. У ніч на неділю внаслідок атаки російського дрона по Києву постраждали 11 людей, серед яких двоє дітей. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій України, удар припав на житлові райони. 83-річна Валентина Фесюк із Оболонського району розповіла: «Я спала, коли будинок затрусився. Це було близько 00:30. Загорілася квартира на 12-му поверсі». Інший мешканець, В’ячеслав Хотаб, став свідком, як згоріла його автівка: «Я був усього в осколках скла… Нічого не міг вдіяти».
18-річна Дарина Кравчук описала: «Минуло п’ять-шість хвилин після сирени — і ми почули сильний вибух. Все почало трястися. Було три удари поспіль. Це дуже страшно — ми так довго це терпимо. Люди просто постійно страждають». За словами Повітряних сил України, за ніч РФ випустила 165 дронів і хибних цілей: 69 було збито, ще 80, ймовірно, втратили контроль через радіоелектронну боротьбу. Також було запущено дві балістичні ракети.
У регіонах продовжуються втрати: внаслідок російських керованих бомб загинуло двоє людей — у Дніпропетровській і Сумській областях. Тим часом Міноборони РФ повідомило про збиття 13 українських дронів.
Таким чином, попри заяви про «логічне завершення» війни та показові ініціативи з перемир’ям, обстріли не припиняються, а обидві сторони залишаються на позиціях — одна з них прагне відновити контроль над окупованими територіями, інша намагається втримати їх за будь-яку ціну. Заяви Путіна про небажаність застосування ядерної зброї лише частково заспокоюють — зважаючи на оновлену ядерну доктрину, ризики залишаються високими, особливо на тлі провалу переговорів та ескалації на фронті.
