Президент Росії Володимир Путін публічно прокоментував розчарування щодо відсутності прогресу в мирних переговорах з Україною, заявивши, що «всі розчарування — від завищених очікувань». При цьому він проігнорував ультиматум президента США Дональда Трампа, який закликав Кремль припинити наступ до 8 серпня або зіткнутися з жорсткими економічними наслідками.
Виступаючи в п’ятницю під час візиту до монастиря на північному заході Росії, Путін уперше прокоментував тему переговорів після загрози з боку США. За словами російського лідера, «для досягнення миру потрібні не публічні заяви, а глибокі розмови в тиші переговорного процесу».
Утім, за оцінками аналітиків, така позиція — спроба виграти час, оскільки саме зараз російські війська активізували наступальні дії на сході та півдні України. У четвер Росія здійснила чергову масштабну атаку дронами та ракетами, внаслідок чого загинули щонайменше 31 людина в Києві, ще понад 150 осіб отримали поранення.
Ці атаки стали прямою відповіддю Кремля на зростаючий тиск з боку Заходу. Трамп, коментуючи обстріл, назвав дії Росії «огидними» — різкий тон, якого президент США раніше уникав. Водночас у дописі на Truth Social він заявив, що лише за липень російська армія втратила 20 000 солдатів. «Це занадто багато непотрібної смерті», — написав він.
Попри кілька розмов із Трампом, Путін не демонструє готовності йти на поступки. Кремль, як і раніше, вимагає від України відмови від НАТО, обмеження її збройних сил та передачі значної частини території, включно з регіонами, які Росія не контролює.
Український президент Володимир Зеленський у відповідь заявив, що «настав час перейти від технічних зустрічей до прямих переговорів між лідерами». Київ наполягає, що лише зустріч Зеленського і Путіна може принести прорив, однак Москва і далі заперечує легітимність українського президента.
Нагадаємо, що за ініціативою Трампа навесні цього року відбулися три раунди переговорів у Туреччині, однак вони не принесли результатів. Москва продовжує грати на затягування, роблячи ставку на виснаження української армії та розкол у західній коаліції.
Путін також використовує військову ескалацію як інструмент тиску. У п’ятницю він підтвердив, що Росія розгортає нову гіперзвукову ракету «Орешник» у Білорусі. Це ядерна ракета середньої дальності, яка вже використовувалася по території України у відповідь на удари по військових об’єктах РФ.
Розміщення гіперзброї у Білорусі — новий виклик НАТО. За словами Путіна, місце вже обране військовими фахівцями обох країн, і розгортання відбудеться до кінця року. Цей крок явно спрямований на підвищення ставок у переговорах та демонстрацію сили Заходу.
У той час як Кремль нарощує воєнний тиск, адміністрація Трампа продовжує шукати канали дипломатичного впливу. Спецпредставник США Стів Віткофф найближчим часом вирушить до Москви після завершення візиту на Близький Схід.
Слід зазначити, що чітких деталей щодо санкцій, які США можуть запровадити проти Росії та її партнерів, Трамп не надав. Однак раніше він вже пригрозив Китаю та Індії тарифами в 100%, а Індії окремо — тарифами у 25% через закупівлю російської нафти.
Ці заяви сигналізують про зміну підходу Вашингтона до російсько-української війни. Якщо у перші місяці другого президентства Трамп намагався зберегти нейтральну риторику щодо Москви, нині він демонструє жорсткість.
Проте Київ і надалі наголошує, що будь-які домовленості не повинні порушувати суверенітет і територіальну цілісність України. Уряд Зеленського відкритий до діалогу, але не на умовах капітуляції, які Кремль називає «мирним планом».
Таким чином, ситуація перебуває у критичній фазі. З одного боку — ультиматуми США, з іншого — активна фаза наступу Росії, яка супроводжується дипломатичними маневрами, ядерними погрозами та політичною риторикою про «тиху» дипломатію.
