Ракетний удар по посольству США в Багдаді став одним із найтривожніших сигналів розширення війни на Близькому Сході. Напад стався в укріпленій «Зеленій зоні» столиці Іраку — районі, який традиційно вважається найбезпечнішою частиною міста.
За даними іракських сил безпеки, у ніч на суботу по дипломатичному комплексу було випущено щонайменше три ракети. Дві з них перехопила система протиповітряної оборони, одна впала на території посольства, а ще одна — поблизу комплексу.
Попри те що жертв не було, сама атака показує, що Ірак дедалі більше втягнутий у ширший регіональний конфлікт, який розгортається між Іраном, США та Ізраїлем.
За попереднім аналізом Дейком, Ірак сьогодні фактично опинився в геополітичній пастці. Країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, але водночас значна частина її політичних сил і збройних угруповань підтримує тісні зв’язки з Іраном.
Прем’єр-міністр Іраку Мохаммед Шиа аль-Судані засудив атаку й наказав силовим структурам знайти винних. Він підкреслив, що удари по дипломатичних місіях становлять загрозу стабільності всієї держави.
Втім, ситуацію ускладнює наявність у країні численних збройних формувань, частина яких має прямі або непрямі зв’язки з Тегераном. Найвідомішим серед них є угруповання Kataib Hezbollah.
Саме по його штаб-квартирі були завдані авіаудари 28 лютого — у перший день масштабної американсько-ізраїльської кампанії проти Ірану. Тоді загинули щонайменше троє бойовиків.
Хоча офіційно США і Ізраїль не підтвердили відповідальність за той удар, іракські шиїтські міліції звинуватили у ньому «американо-сіоністські сили». Після цього Kataib Hezbollah відкрито пригрозила атакувати американські об’єкти.
Погрози швидко почали реалізовуватися. За останні дні проіранські угруповання здійснили серію атак безпілотниками на американські військові бази на території Іраку, зокрема в автономному регіоні Іракський Курдистан.
Крім того, під ударами опинилися аеропорт Ербіля, а також об’єкти нафтової та газової інфраструктури. За заявами самих угруповань, до кінця тижня вони провели щонайменше 28 атак проти «ворожих баз і інтересів».
Особливу тривогу викликає те, що Ірак може стати плацдармом для нової фази війни проти Ірану. Деякі джерела серед іракських чиновників і курдських політичних кіл повідомляють, що курдські збройні формування готуються до можливих операцій на території Ірану.
Ці сили базуються в Іракському Курдистані і традиційно виступають проти іранської влади. За даними джерел, вони могли отримувати підтримку від американських спецслужб у межах програм, спрямованих на послаблення Ірану.
Іран, зі свого боку, активно тисне на Багдад, вимагаючи не допустити переходу цих формувань через кордон.
Уряд Іракського Курдистану намагається зберігати нейтралітет. Віцепрем’єр регіону Кубад Талабані заявив, що автономія не є стороною конфлікту і не хоче втягуватися у війну.
Однак географія та політика роблять Ірак майже неминучим учасником регіональної ескалації. Країна розташована між Іраном і ключовими американськими військовими базами на Близькому Сході.
До того ж іракська політична система залишається сильно фрагментованою. Частина партій орієнтується на Вашингтон, інші — на Тегеран, а ще частина намагається балансувати між двома центрами сили.
Саме тому атака на посольство США має значення, що виходить далеко за межі одного інциденту. Вона демонструє, як швидко локальний конфлікт може перетворитися на багатофронтову регіональну війну.
Якщо іракські міліції продовжать удари по американських об’єктах, США можуть відповісти новими авіаударами по їхній інфраструктурі. Це, у свою чергу, ще більше посилить вплив Ірану на внутрішню політику Іраку.
Таким чином Багдад ризикує повторити сценарій попередніх років, коли країна фактично стала ареною протистояння між Вашингтоном і Тегераном.
І нинішня атака на посольство США показує, що цей сценарій може повернутися значно швидше, ніж очікували навіть найпесимістичніші аналітики.
