Римська конференція відновлення України, що зібрала десятки держав і приватних інвесторів, підтвердила: Україна залишається стратегічним пріоритетом для Заходу, незважаючи на затяжну війну, дрони над Києвом і постійну ракетну загрозу з боку Росії.
Італійська премʼєрка Джорджія Мелоні оголосила про понад десять мільярдів євро нової допомоги, включно з 2,3 мільярдами від Єврокомісії, що підкріплює амбітний план відновлення української економіки та критичної інфраструктури.
Президент Володимир Зеленський, відкриваючи форум, наголосив, що ключем до успіху є «коаліція охочих» – група країн, готових підтримати Київ навіть після укладення можливого перемирʼя та протидіяти будь-яким маніпуляціям Кремля.
Символічним жестом стало приєднання Сполучених Штатів до цієї коаліції: спецпосланець президента Дональда Трампа генерал Кіт Келлог, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь уперше взяли участь у закритому засіданні поряд з європейськими союзниками.
З іншого боку планети у Куала-Лумпурі держсекретар Марко Рубіо провів відверту розмову з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, заявивши, що Вашингтон розчарований непоступливістю Москви та чекає реальної дорожньої карти завершення війни.
Росія через своє МЗС назвала бесіду «предметною і відвертою», але водночас продемонструвала традиційне небажання Кремля йти на поступки, наголошуючи на власних «безпекових інтересах» і звинувачуючи НАТО у продовженні конфлікту.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та Макрон у Лондоні, 10 липня 2025 року. Леон Ніл
Поки дипломати обмінювалися заявами, російські дрони знову атакували Київ, убивши двох мирних жителів і змусивши столицю випробувати нові сигнали тривоги, що підкреслює критичну потребу України у сучасних засобах протиповітряної оборони.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц анонсував готовність Берліна закупити для Києва додаткові комплекси Patriot (патріоти), наголосивши, що частину систем США потребують самі, але їхній арсенал дозволяє знайти запас для союзників.
Велика Британія підписала з Україною угоду на постачання понад пʼяти тисяч зенітних ракет сімейства Thales, а також підтвердила виділення 283 мільйонів фунтів двосторонньої допомоги протягом наступного року.
На полях конференції Єврокомісія разом із ЄІБ, Францією, Німеччиною, Італією та Польщею створила новий фонд власного капіталу для відновлення, почавши з 220 мільйонів євро та планом залучити півмільярда до 2026 року.
Фінансування передбачає як кредити під держгарантії, так і гранти на відбудову шкіл, лікарень, енергомереж і цифрових сервісів, зокрема розгортання прямого до стільника сервісу Starlink, який Київстар планує запустити у 2026 році.
Генеральний директор оператора Олександр Комаров пояснив, що вже цього року українці зможуть обмінюватися повідомленнями через WhatsApp і Signal навіть там, де зруйнована наземна мережа, а через півтора роки отримають повноцінний супутниковий інтернет.
Французький президент Емманюель Макрон, підключившись із Лондона, попередив: «У Росії немає наміру зупинятися», тому підтримку Києва треба не просто зберегти, а наростити, інакше агресор продовжить бити по цивільних обʼєктах.
Рубіо в Куала-Лумпурі, Малайзія, 10 липня 2025 року. MANDEL NGAN
Аргументи Макрона підтвердила трагічна новина з Києва: у дворі житлового будинку серед білого дня розстріляли полковника Служби безпеки України, що викликало запитання про ворожу диверсію і показало, наскільки далеко сягає російська рука.
СБУ відкрила кримінальне провадження, а поліція запевнила, що мобілізувала всі сили для затримання злочинця, однак факт залишається: спецслужбові операції ворога дедалі більше зміщуються у глибокий тил, загрожуючи безпеці столиці.
Паралельно Москва продовжила повітряні атаки на власні регіони, заявивши про збиття понад двадцяти українських безпілотників над Брянською та Бєлгородською областями, тоді як київські офіційні джерела традиційно не коментують операції на території РФ.
Експерти відзначають, що розосередження ударів свідчить про поступове виснаження російської протиповітряної оборони та про спробу Києва змусити ворога перерозподіляти ресурси, що може зменшити тиск на прифронтові області України.
На тлі воєнних подій стратегічною стала тема критичних корисних копалин: травнева угода Києва і Вашингтона відкрила США пріоритетний доступ до українських родовищ графіту й титану, що важливо для зеленого переходу та ракетної галузі.
Угодою передбачено, що субʼєктність над надрами зберігає Україна, а США знімають питання повернення допомоги, проте конкретні безпекові гарантії ще мають бути зафіксовані, наголосив міністр фінансів Скотт Бессент.
Лавров відлітає після зустрічі з Марко Рубіо в Куала-Лумпурі, Малайзія, 10 липня 2025 року. MANDEL NGAN
Сам Зеленський закликав сформувати «коаліцію відновлення», що координуватиме інвестиції, уникатиме дублювання проєктів і гарантуватиме прозорість, адже досвід післявоєнної Європи показує: хаотичні вливання часто втрачають ефективність.
Італія, приймаючи форум, позиціює себе як майбутній хаб для реконструкції, пропонуючи логістичні коридори з портів Трієста та Таранто, а також страхові інструменти SACE для бізнесу, який не може дозволити собі політичних ризиків.
Узгоджені рішення підсилює жорсткіший санкційний тиск: у Вашингтоні Сенат опрацьовує новий пакет обмежень, а Рубіо вже обговорює контури закону з колегами, вимагаючи заблокувати обходи ембарго і закрити лазівки для російської нафти.
Попри це, російська делегація намагається навʼязати наратив про «втому Заходу», акцентуючи на внутрішніх проблемах ЄС, однак цифри допомоги говорять самі за себе: лише США виділили понад 75 мільярдів доларів, а у відсотках до ВВП лідирують країни Балтії.
Економісти прогнозують, що обʼєм міжнародної підтримки у 2025-му може перевищити 100 мільярдів, якщо буде затверджено довгостроковий бюджет ЄС, де для України закладено окремий інструмент на сім років.
Водночас аграрний сектор країни лишається під прицілом: безпілотники бʼють по елеваторах, підвищуючи ризики для глобальних продовольчих ринків, що вже змусило ООН шукати альтернативні коридори експорту після виходу Росії з зернової угоди.
Для захисту логістики уряд просуває створення інтегрованої системи спостереження вздовж Дунаю та Чорного моря, а також побудову плавучих зерносховищ, здатних мінімізувати втрати у разі нових ударів.
Мерц у Римі, Італія, 10 липня 2025 року. Гульєльмо Манджапане
Енергетичний фронт не менш важливий: зима 2024-25 показала ефективність швидкого ремонту мереж, але наступні обстріли вимагають резервного обладнання. Ось чому донори виділили окрему лінію кредитів для закупівлі трансформаторів і турбін.
Водночас Україна прагне не просто відновити довоєнний стан, а перейти до низьковуглецевої моделі, інтегрувати відновлювані джерела та смарт-мережі, що збігається з курсом ЄС на зелену модернізацію.
На рівні суспільства ключовим стає психосоціальне відновлення: мільйони людей, зокрема діти на Харківщині, живуть у тіні війни, а гуманітарні програми мають включати реабілітацію, освіту й цифрову інклюзію.
Показова історія братів Андрія і Максима, які вже вісім років замінюють машинки іграшковими мінометами, нагадує: війна формує покоління, і завдання держави – дати їм технологічні й освітні можливості для мирного майбутнього.
Усе це робить поняття «відновлення» ширшим, ніж бетон і асфальт; воно охоплює інституційну спроможність, верховенство права і децентралізацію, що дозволить регіонам ефективно розпоряджатися ресурсами та швидше відбудовувати громади.
Тому головний виклик сьогодні – синхронізувати військову, фінансову та суспільну допомогу, перетворивши її на довгострокову інвестицію у безпечну, конкурентну й інтегровану в західні ринки Україну.
Зеленський підсумував: «Ми маємо будувати країну, здатну захищатися, експортувати і лідерувати в технологіях – Україна стане не лише оборонним щитом Європи, а й драйвером інновацій у часи глобальних викликів».
Римська конференція стала черговою віхою цього шляху, демонструючи, що попри втому й політичні розбіжності союзники усвідомлюють: перемога України та її відновлення – необхідна передумова стабільності континенту.
