Росія готує нову фазу терору: експерт попередив про два можливі сценарії ескалації обстрілів України
Російські атаки по українських містах не є випадковими чи хаотичними — це системна стратегія тиску, спрямована на виснаження країни, її економіки та цивільного населення. Попри провали на фронті та значні втрати, інтенсивність ударів не зменшується, а навпаки — може зрости в найближчі місяці. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів військовий експерт та військовослужбовець Сил територіальної оборони Олександр Мусієнко.
За його словами, ключова причина продовження масованих ударів полягає у відсутності у російського керівництва реальних успіхів на полі бою. Лінія фронту залишається надзвичайно складною, а спроби досягти стратегічних цілей не приносять очікуваного результату. У таких умовах ставка робиться на інший інструмент — психологічний і енергетичний тиск на населення.
Чому удари по містах не припиняються
Експерт підкреслює, що атаки на Київ, Харків, Дніпро та інші великі міста мають не лише військовий, а й політичний підтекст. Йдеться про спробу створення образу сили та контролю, який можна демонструвати як внутрішній аудиторії, так і зовнішнім спостерігачам.
У ситуації, коли досягнення на фронті обмежені, акцент зміщується на демонстративні дії, які мають справляти враження масштабності та активності. Саме тому цивільна інфраструктура стає однією з основних цілей ударів — це спосіб тиску, що впливає на повсякденне життя мільйонів людей.
Важливо розуміти, що такі дії не є спонтанними. Вони вписуються у загальну логіку виснаження, коли головною метою стає не швидка перемога, а поступове послаблення країни через постійний стрес, руйнування та невизначеність.
Два сценарії ескалації: чого чекати далі
Олександр Мусієнко окреслює два основні сценарії розвитку подій, які можуть визначити інтенсивність обстрілів у найближчий період.
Перший сценарій — літнє загострення.
У цьому випадку йдеться про посилення атак саме в період пікових навантажень на енергетичну систему. Літо традиційно супроводжується підвищеним споживанням електроенергії через спеку та масове використання охолоджувальних систем. Це створює додаткове навантаження на інфраструктуру, і саме цим можуть намагатися скористатися для завдання ударів по енергетичних об’єктах.
Мета такого сценарію — не лише фізичні руйнування, а й створення дискомфорту для населення, ускладнення роботи підприємств та посилення соціального напруження. Енергетична нестабільність улітку може мати довгострокові наслідки, які відчуватимуться навіть восени.
Другий сценарій — накопичення ракет і осіння ескалація.
Інший варіант передбачає тимчасове зниження інтенсивності окремих типів ударів з метою накопичення ресурсів. Зокрема, мова йде про можливе скорочення використання балістичних ракет і більшу опору на дрони.
Це може дати змогу сформувати резерви для подальших масованих атак восени. Особливу увагу в цьому сценарії приділяють періоду початку опалювального сезону, коли критична інфраструктура стає особливо вразливою.
Мета таких дій — створити максимальні труднощі для запуску систем опалення та стабільної роботи енергетики, що може вплинути на життєдіяльність великих міст.
Чому ризики зберігаються навіть без «пікових» атак
Експерт наголошує: навіть якщо інтенсивність обстрілів тимчасово знижується, це не означає їх припинення. Йдеться радше про зміну тактики. Дрони можуть використовуватися частіше як інструмент постійного тиску, тоді як ракети накопичуються для більш масштабних ударів.
Така стратегія дозволяє підтримувати постійний рівень напруги, змушуючи суспільство жити в умовах невизначеності. Це один із ключових елементів сучасної гібридної війни — не лише знищення інфраструктури, а й вплив на психологічний стан людей.
Можливі наслідки осіннього періоду
Окремо експерт звертає увагу на те, що осінь може стати періодом нового загострення. Це пов’язано не лише з погодними умовами, а й з політичними факторами. У разі будь-яких спроб відновлення переговорних процесів, інтенсивність ударів може використовуватися як інструмент тиску.
Таким чином, обстріли стають частиною ширшої стратегії впливу — як на внутрішню ситуацію, так і на міжнародну увагу до подій.
Висновок
Ситуація залишається динамічною та складною. Обидва сценарії, які описує Олександр Мусієнко, мають спільну основу — використання ударів по цивільній інфраструктурі як інструменту тиску та виснаження.
У таких умовах ключовим залишається розуміння, що інтенсивність атак може змінюватися хвилями, але сама загроза не зникає. Вона трансформується, підлаштовуючись під сезонні, технічні та політичні фактори.
І саме ця непередбачуваність робить найближчі місяці критично важливими для всієї країни, адже від характеру ескалації залежатиме стабільність енергосистеми, економіки та повсякденного життя мільйонів людей.
