Російська армія вночі та вранці у четвер атакувала Україну понад 90 ударними дронами. Наслідком стали повні блекаути у ключових промислових регіонах — Дніпропетровській та Запорізькій областях, повідомило енергетичне відомство.
Енергетики змогли відновити електропостачання в Запорізькій області вже вранці. Однак у сусідній Дніпропетровській області на ранок четверга близько 800 тисяч домогосподарств залишалися без електроенергії та опалення.
Т.в.о. міністра енергетики Артем Некрасов під час ранкового брифінгу уточнив масштаби проблеми: у Дніпрі через знеструмлення зупинили роботу вісім вугільних шахт. Усіх гірників безпечно евакуювали на поверхню.
Окрім Дніпропетровщини та Запоріжжя, відключення фіксували й в інших регіонах. Повідомлялося про перебої у Чернігівській, Київській, Івано-Франківській, Полтавській областях та низці інших територій.
Удар по енергосистемі наклався на погодний фактор, який підвищує загрозу для стабільності мереж. Найближчими трьома днями в Україну заходить різке похолодання, з прогнозом нічних температур до мінус 20°C.
Автомобілі рухаються по темній вулиці під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була вражена, Запоріжжя, Україна, 7 січня 2026 року — Stringer
Саме вночі Росія часто запускає масовані хвилі ракетних і дронових атак, і мороз посилює наслідки кожного відключення. Коли падає температура, зупинка опалення та втрати електроенергії стають критичними для міст і сіл.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко попередила: опади та холод можуть спричинити додаткові збої постачання через накопичення снігу на лініях електропередач. Це означає, що навіть відновлені ділянки лишаються в зоні ризику повторних відключень.
Свириденко підкреслила, що українська енергосистема перебуває під щоденним ворожим тиском, а енергетики працюють в украй складних умовах, щоб давати людям світло й тепло. Погода, за її словами, створює додатковий стрес для критичної інфраструктури.
Уряд заявляє, що працює над мінімізацією наслідків негоди. У цих умовах будь-який ремонт мереж стає складнішим: низькі температури, вітер і сніг уповільнюють доступ до пошкоджених ділянок і роблять роботу небезпечнішою.
Місцева влада у східних регіонах повідомляла, що через останню атаку лікарні та інші об’єкти критичної інфраструктури були змушені перейти на аварійні джерела живлення. Це типова, але вимушена схема виживання під час масованих ударів.
Перехід на резервні генератори дозволяє підтримувати роботу медичних закладів, водоканалів та інших систем, але не вирішує проблему для населення. Коли район знеструмлений, побутові умови швидко деградують, особливо взимку.
У Запорізькій області відновлення електроенергії вранці стало важливим сигналом здатності системи швидко реагувати. Але контраст із Дніпропетровщиною, де сотні тисяч домівок лишилися без тепла, показує нерівномірність ударів і навантаження.
Окремий показник — зупинка вугільних шахт у Дніпрі. Втрата електропостачання блокує вентиляцію, підйомники й базові системи безпеки, тому евакуація гірників стає першочерговою. Цього разу людей вивели на поверхню без втрат.
Автомобілі рухаються по темній вулиці під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була вражена, Запоріжжя, Україна, 7 січня 2026 року — Stringer
Президент Володимир Зеленський подякував енергетикам за швидке відновлення у Запорізькій області. Він наголосив, що такі ремонти проводяться під тиском і ризиком, але саме вони утримують країну від повзучої гуманітарної кризи.
Зеленський також використав ситуацію, щоб звернутися до партнерів України з вимогою реагувати на те, що він назвав навмисним мученням українців з боку Росії. У цій логіці атаки на енергоінфраструктуру — не побічний ефект, а ціль.
Президент підкреслив, що немає жодної військової раціональності в ударах по енергосектору та інфраструктурі, які залишають людей без світла й опалення взимку. На його думку, це війна проти цивільного життя й спроба зламати Україну.
Коли удари припадають на холодну фазу сезону, наслідки відключень зростають кратно. Мінусова температура робить відсутність опалення небезпечною для дітей і літніх людей, а зупинка побутових систем ускладнює навіть базову гігієну та харчування.
Додатковий ризик — повторні атаки у вікно, коли мережі вже ослаблені. Якщо лінії пошкоджені, а на них ще й налипає сніг, аварійність підвищується. У таких умовах «відновили зранку» не гарантує стабільності ввечері.
Цей епізод підсвічує, що енергетична безпека стає фронтом війни нарівні з лінією зіткнення. Блекаут у промислових регіонах б’є по виробництву, логістиці й комунальних службах, а в домівках — по теплу, зв’язку та воді.
Для України ключова задача найближчих днів — витримати поєднання масованих атак дронами та хвилі морозів до -20°C. Від швидкості ремонтів, роботи аварійних схем і захисту критичних вузлів залежить, чи зможуть регіони пройти цей відрізок без провалів.
У довшій перспективі такі удари підсилюють вимогу до партнерів: реакція має бути не символічною, а такою, що зменшує здатність Росії повторювати атаки. Інакше темрява та холод залишатимуться інструментом тиску на цивільне населення.
Людина ховається від снігу під парасолькою на засніженому мосту Олександра III в Парижі, коли зимова погода зі снігом і низькими температурами накрила частину країни, Франція, 7 січня 2026 року — Сара Мейссоньє
