Масована нічна атака Росії на Україну стала однією з найпотужніших за останні місяці. Сотні ударних дронів і десятки ракет одночасно вдарили по різних регіонах, зокрема по Києву. За офіційними даними, загинули щонайменше четверо людей, понад два десятки дістали поранення, пошкоджено житлові будинки та критичну інфраструктуру.
Ключовою особливістю удару стало повторне застосування нової балістичної ракети «Орешник». Москва заявляє, що ця ракета розвиває швидкість близько Mach 10 і нібито є «невразливою» для систем протиракетної оборони. Фактично йдеться не лише про військовий, а й про психологічний сигнал — демонстрацію здатності ескалувати війну.
Атака відбулася на тлі активних, але безрезультатних міжнародних спроб зупинити війну. Президент України Володимир Зеленський заявив про прогрес у переговорах з американськими представниками щодо можливих умов миру. Водночас Кремль публічно не демонструє готовності змінювати свої вимоги або припиняти бойові дії.
У Києві удари прийшлися по кількох районах. У Деснянському районі дрон впав на дах багатоповерхівки, пошкодивши нижні поверхи. В іншому районі уламки спричинили пожежу в житловому будинку. Серед загиблих — медичний працівник екстреної допомоги, а кілька рятувальників зазнали поранень під час роботи під повторними обстрілами.
Окремого резонансу набула інформація про пошкодження посольства Катару в Києві. Ця країна відігравала помітну роль у посередництві з обміну військовополоненими, і удар по дипломатичній установі додав міжнародного виміру російській атаці. Київ розцінив це як чергове свідчення зневаги Росії до міжнародних норм.
Міністерство оборони РФ назвало атаку «відповіддю» на нібито український удар дронами по резиденції Володимир Путін. Цю заяву відкинули як українська сторона, так і президент США. Попри це, Кремль використовує подібні твердження для внутрішньої легітимації ескалації та виправдання нових видів озброєння.
За даними української розвідки, ракета «Орешник» має шість бойових частин, кожна з яких несе суббоєприпаси. Російська сторона не уточнила ціль удару, однак військові блогери повідомляли про можливе влучання в підземне газове сховище у Львівській області — регіоні, через який проходять маршрути міжнародної військової допомоги Україні.
Вперше «Орешник» був застосований у листопаді 2024 року під час удару по Дніпру. Відтоді аналітики розглядають його не лише як новий елемент ракетного арсеналу, а й як інструмент психологічної війни. Швидкість і гучні заяви про «невразливість» покликані тиснути на українське суспільство та західних партнерів Києва.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про ініціювання термінових міжнародних консультацій, включно із засіданням Ради Безпеки ООН та Ради Україна–НАТО. Українська дипломатія наголошує: застосування такої зброї поблизу кордонів ЄС і НАТО є прямою загрозою безпеці всієї Європи.
У самій столиці наслідки атаки відчувалися годинами. Частина міста залишилася без електрики та водопостачання, рух ускладнювали пожежі й завали. Мешканці допомагали одне одному, витягаючи людей з пошкоджених будинків. Свідчення очевидців зводяться до одного — попри заяви Кремля, дії Росії не мають нічого спільного з бажанням миру.
Важливим контекстом стала й напруженість у відносинах Москви та Вашингтона після конфіскації США російського нафтового танкера в Північній Атлантиці. На цьому тлі президент США сигналізував готовність підтримати жорсткий пакет санкцій, спрямований на економічне виснаження Росії, що лише підвищує ставки для Кремля.
З військової точки зору атака показала здатність Росії поєднувати масове використання дронів і високошвидкісних балістичних ракет. З політичної — продемонструвала, що Москва не налаштована знижувати інтенсивність війни навіть на тлі дипломатичних контактів. Для України це означає потребу в посиленні ППО та збереженні міжнародної підтримки.
У перспективі застосування «Орешника» може стати прецедентом для подальших ударів і розширення географії загроз. Кремль уже натякав на можливість використання цієї ракети проти союзників України у разі розширення західної військової допомоги. Це робить питання безпеки не лише українським, а загальноєвропейським.
Масований удар ще раз підкреслив головне: війна входить у фазу, де технологічна демонстрація сили поєднується з жорстким політичним тиском. Без чіткої та скоординованої відповіді Заходу ризики подальшої ескалації зростатимуть, а цивільне населення України й надалі залишатиметься головною мішенню.
