Росія продовжує системний тиск на українську енергетичну інфраструктуру, однак характер атак останнім часом суттєво змінився. Якщо раніше головними цілями ставали великі об’єкти генерації електроенергії, то тепер удари все частіше спрямовуються на окремі, але надзвичайно важливі елементи енергосистеми. Саме така тактика створює нові ризики для стабільності енергопостачання та ускладнює процес відновлення пошкоджених об’єктів.
Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. За його словами, Росія не припиняє спроб знищити українську енергетичну інфраструктуру та постійно вдосконалює методи атак, адаптуючись до нових умов і заходів захисту.
Особливу небезпеку становить той факт, що новими цілями дедалі частіше стають компоненти енергосистеми, які залишаються непомітними для більшості громадян, але відіграють ключову роль у забезпеченні безперебійної роботи всієї мережі. Йдеться про підстанції, трансформатори, системи розподілу та інше спеціалізоване обладнання. Втрата таких елементів може призвести до серйозних перебоїв у постачанні електроенергії, а їхня заміна часто вимагає значного часу через складність виробництва та логістики.
У відповідь на зміну характеру загроз уряд разом з Агентством відновлення розробив нові технічні рішення для захисту критичної інфраструктури. Вони враховують сучасні виклики та досвід, отриманий під час попередніх атак на енергетичний сектор. Відповідні напрацювання були обговорені під час засідання Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів під головуванням прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.
Кулеба наголосив, що робота над підвищенням стійкості регіонів триває безперервно вже протягом останніх трьох місяців. Одним із важливих кроків стало рішення Верховної Ради спрямувати додаткові 40 мільярдів гривень на реалізацію заходів із захисту критичної інфраструктури та підготовки до можливих кризових сценаріїв.
За словами міністра, наразі спільно з обласними військовими адміністраціями триває визначення пріоритетних напрямків використання цих коштів. Перед регіонами стоїть завдання максимально ефективно розподілити ресурси, щоб посилити захист об’єктів енергетики, теплопостачання та інших систем життєзабезпечення.
Водночас під час обговорення планів стійкості пролунала критика на адресу столиці. За словами Кулеби, Київ досі не має затвердженого комплексного плану стійкості, який би визначав конкретні кроки для реагування на надзвичайні ситуації та забезпечення стабільної роботи міської інфраструктури.
Міністр підкреслив, що така робота повинна бути оформлена у вигляді чітких документів із конкретними термінами виконання, визначеними відповідальними особами, офіційно затвердженими рішеннями та постійним моніторингом результатів. На його думку, лише системний підхід дозволить ефективно реагувати на загрози та мінімізувати наслідки можливих атак.
Питання стійкості регіонів набуло особливої актуальності після рішення Ради національної безпеки і оборони, яка ще на початку березня затвердила відповідні плани для всіх областей та обласних центрів України. Спочатку столиця не була включена до цього процесу, однак згодом роботу над відповідними документами для Києва також було розпочато.
Паралельно держава продовжує інвестувати значні кошти у підготовку до опалювального сезону та захист енергетичної інфраструктури. Раніше уряд виділив три мільярди гривень із резервного фонду на встановлення 216 котелень у різних регіонах країни. Це рішення покликане забезпечити міста альтернативними джерелами теплопостачання в умовах постійних загроз для енергосистеми.
Окрему підтримку отримує і Київ. Для захисту енергооб’єктів та гарантування безперебійного теплопостачання столиці уряд додатково спрямував два мільярди гривень. Очікується, що ці кошти дозволять посилити захист критичної інфраструктури та підвищити готовність міста до можливих надзвичайних ситуацій.
Ще одним важливим напрямком державної політики стає розвиток розподіленої генерації. Уряд запускає механізм підтримки бізнесу, який інвестуватиме у власні генеруючі потужності. Держава компенсуватиме різницю між ринковою та пільговою кредитною ставкою, стимулюючи підприємства створювати автономні джерела електроенергії.
Експерти вважають, що саме розвиток розподіленої генерації, модернізація мереж та підвищення рівня захисту критичних об’єктів можуть стати ключовими факторами зміцнення енергетичної безпеки України. В умовах, коли противник змінює тактику та шукає нові вразливості, країна також змушена адаптувати свої підходи до захисту стратегічної інфраструктури.
Сьогодні боротьба за стабільну роботу енергосистеми є не лише технічним завданням, а й питанням національної безпеки. Від ефективності рішень, які ухвалюються вже зараз, залежить здатність українських міст і громад пройти майбутні опалювальні сезони без масштабних перебоїв та зберегти стійкість перед новими викликами війни.
