Російський військово-морський флот продовжує адаптуватися до нових викликів сучасної війни. Після серії успішних атак морських безпілотників, які докорінно змінили уявлення про безпеку великих бойових кораблів, командування ВМФ РФ змушене терміново посилювати захист своїх суден. Останнім кроком стало встановлення додаткових великокаліберних кулеметів на кораблях різних класів, що свідчить про серйозне занепокоєння зростаючою ефективністю безекіпажних катерів.
За інформацією російського Telegram-каналу «Воєнний Осведомитель», корвет «Стойкий» проєкту 20380 типу «Стерегущий», який входить до складу Балтійського флоту та базується у Балтійську Калінінградської області, отримав кілька нових вогневих точок. На його борту встановили кілька 12,7-міліметрових кулеметів «Корд», а також 7,62-міліметровий кулемет Калашникова (ПКМ). Основне призначення такого підсилення — боротьба з безекіпажними катерами, які останнім часом стали одним із найнебезпечніших засобів ураження надводних кораблів.
Схожі зміни спостерігаються і на інших кораблях російського флоту. Зокрема, додаткові великокаліберні кулемети помітили на фрегаті «Адмірал Григорович». Під час перебування корабля в Балтійську на його носовій частині було встановлено одразу чотири 12,7-міліметрові кулемети, що значно збільшує щільність вогню по малорозмірних цілях, які можуть наближатися до судна на високій швидкості.
Такі рішення не є випадковими. Війна на морі переживає кардинальну трансформацію. Якщо ще кілька років тому головною загрозою для бойових кораблів вважалися ракети, авіація чи підводні човни, то сьогодні дедалі більшу роль відіграють дешеві, швидкі та високоманеврені морські дрони. Вони здатні атакувати кораблі практично непомітно, використовуючи низький силует і високу швидкість руху. Саме тому традиційні засоби протиповітряної чи протиракетної оборони далеко не завжди є ефективними проти таких цілей.
Аналітики порталу «Мілітарний» звертають увагу, що корвет «Стойкий» останнім часом виконує переважно ескортні місії. Зокрема, він забезпечував супровід російського вантажного судна, яке заходило до сирійського порту Тартус із вантажами для поповнення запасів авіабази Хмеймім. Подібні місії мають стратегічне значення для підтримання військової присутності Росії на Близькому Сході, а тому безпека кораблів супроводу стає одним із ключових пріоритетів.
Крім цього, наприкінці жовтня минулого року «Стойкий» вирушив до берегів Африки, де взяв участь у міжнародних військово-морських навчаннях Will to Peace 2026. Разом із ним у маневрах були задіяні кораблі Китаю, Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів та Південно-Африканської Республіки. Участь у подібних навчаннях демонструє прагнення Москви підтримувати військово-морську активність далеко за межами власних територіальних вод, однак нові загрози змушують переглядати навіть базові підходи до забезпечення безпеки корабельних угруповань.
Посилення озброєння лише кулеметами не є єдиною відповіддю на виклики. Останнім часом стало відомо, що Росія активно оснащує великі надводні кораблі новими системами радіоелектронної боротьби. Одним із таких комплексів є «Пероед-М», який уже помітили на кількох кораблях ВМФ РФ, серед яких ракетний крейсер «Варяг», корвет «Стерегущий», великий протичовновий корабель «Удалой» та сторожовий корабель «Неустрашимый».
Комплекс поєднує засоби виявлення безпілотників із системами радіоелектронного придушення. Його головне завдання — своєчасно виявляти невеликі FPV-дрони, розвідувальні квадрокоптери та інші безпілотні апарати, після чого створювати перешкоди для їхнього керування або навігації. Проте ефективність таких комплексів у боротьбі з морськими безекіпажними катерами поки що залишається предметом дискусій серед військових експертів, адже сучасні дрони дедалі частіше використовують автономні алгоритми навігації, які значно менш залежні від зовнішнього радіозв'язку.
Встановлення великокаліберних кулеметів також має свої обмеження. Для успішного ураження швидкісного морського дрона необхідно вчасно його виявити, правильно визначити напрямок руху та забезпечити високу точність стрільби в складних морських умовах. Навіть незначне хвилювання моря або погана видимість можуть суттєво знизити ефективність такого захисту. Саме тому кулеметне озброєння розглядається скоріше як останній рубіж оборони, коли безекіпажний катер уже наблизився до корабля на критичну відстань.
Експерти відзначають, що поява додаткового озброєння на російських кораблях є ще одним підтвердженням того, наскільки сильно змінилася сучасна війна на морі. Відносно недорогі безпілотні системи змушують держави вкладати значні ресурси у модернізацію багатомільярдних бойових кораблів, переглядати тактичні підходи та створювати багаторівневу систему захисту від нових загроз.
Таким чином, російський флот дедалі активніше переходить до нової моделі оборони, яка поєднує традиційні засоби ураження з сучасними системами радіоелектронної боротьби. Водночас сам факт термінового встановлення додаткових кулеметів на бойових кораблях свідчить про те, що загроза морських безпілотників більше не сприймається як другорядна. Вона вже стала одним із ключових факторів, що визначають розвиток військово-морської тактики та змушують переглядати підходи до захисту навіть найбільших кораблів.
