Російські війська рано вранці понеділка здійснили черговий масований авіаудар по українських містах, застосувавши не менше ніж 355 бойових безпілотників та дев’ять крилатих ракет, що підтвердили командування Повітряних сил ЗСУ.
Це вже третя за кількістю використаних дронів нічна атака протягом тижня, а впродовж останніх семи діб агресор випустив 1 390 безпілотників і 94 ракети по території України, внаслідок чого загинули щонайменше 30 мирних жителів та понад 163 отримали поранення. Попри різку критику президента США Дональда Трампа на адресу Володимира Путіна, Білий дім не схвалив нових пакетів військової допомоги Україні та утримується від запуску програм на вже виділені 3,85 млрд доларів, які ще не надійшли на озброєння ЗСУ.
Аналітики кажуть, що Москва уважно спостерігає за рішеннями адміністрації Трампа, котра з початку свого терміну не схвалила жодної нової програми оборонної підтримки. Наразі на фронті залишаються в роботі лише поставки, затверджені за часів адміністрації Байдена, але нових постачань не передбачається. Такий крок Вашингтона фактично залишає Україну без додаткових ресурсів, необхідних для стримування ночіних авіаударів, і дає Кремлю відчуття безкарності.
Дональд Трамп у коментарі для журналістів на аеродромі в Морристауні (Нью-Джерсі) визнав, що йому «зовсім не подобається», коли Путін «лягає ракетами в міста й вбиває людей», та заявив, що «це не його війна». Попри це американський лідер не дав жодного сигналу про готовність відновити фінансування чи відправити додаткові засоби ППО. Ба більше, він критично висловився і на адресу президента України, звинувативши його в «провокативній риториці», що нібито шкодить дипломатичним зусиллям.
Президент Трамп виступає перед журналістами в Нью-Джерсі в неділю. Кенні Голстон
Тим часом у Києві готуються до можливого подальшого зриву процесу мирних переговорів. Кремль уже скористався цим вакуумом, щоб підтвердити свої позиції: модернізує ракетні комплекси «Іскандер-М», обладнати їх радарними обманками та траєкторіями, що ускладнюють роботу систем «Патріот» та SAMP/T. За словами речника ПВО Юрія Ігната, нові модифікації практично унеможливили передбачити точку перехоплення, а Запаси перехоплювачів у ЗСУ вже добігають кінця.
У стратегічному штабі ЗСУ оголосили про надзвичайні заходи: пришвидшена розробка та закупівля мобільних комплексів «Бук» і дальніх систем ППО, нарощування кількості розвідувальних БПЛА, щоб вчасно виявляти пуски безпілотників та ракет. Паралельно відбувається перерозподіл наявних зенітних систем до найбільш вразливих міст: Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та прикордонних областей.
Екскомандувач Збройних сил генерал Віктор Муженко зазначав, що контроль неба є ключем до захисту цивільного населення. «Якщо Україна втрачає перевагу в протиповітряній обороні, кожна ніч стане трагедією для житлових кварталів та критичної інфраструктури», — попереджав він під час однієї із нарад із західними радниками.
Крім тактичних кроків на полі бою, українська влада активізувала роботу з партнерами в ЄС та НАТО. Українські дипломати вимагають від європейських столиць чітких зобов’язань щодо продовження фінансування програм тренувань, логістики та відновлення пошкодженої інфраструктури. У Брюсселі вже озвучили наміри переглянути оборонні видатки та забезпечити додаткове фінансування Європейського фонду миру, але без участі США ці ініціативи залишаються неповними.
Паралельно триває активний пошук альтернативних джерел постачання зброї: ведуться переговори з Туреччиною про закупівлю «Байрактарів» і з Південною Кореєю — про модернізацію систем раннього попередження. Українські офіційні представники переконані, що диверсифікація каналів постачання є життєво важливою, якщо США остаточно відмовляться від нових пакетів допомоги.
Міжнародні експерти також звертають увагу на дипломатичний вакуум. Коли президент Трамп проведе оголошення про припинення «процесу Трампа», Москва може використати цю паузу для закріплення своїх позицій на полі бою й в українських містах. Усе це створює ризик, що будь-які мирні угоди будуть фактично декларативними, а не підкріпленими військовим тиском на агресора.
Вибухи в небі над Києвом рано в понеділок. Українські міста останніми днями зазнали серйозних обстрілів з боку Росії. Гліб Гаранич
У прорахунках на майбутнє Україна орієнтується на прозору «дорожню карту» досягнення перемир’я, де першочерговими умовами стануть відведення важкої техніки, остаточне припинення обстрілів та контроль над кордоном. Доти ж ЗСУ готуються до «літньої кампанії» Кремля, яка, за прогнозами, матиме на меті прорив у Донбасі, зокрема взяття під контроль ключових населених пунктів Покровськ і Костянтинівка.
Аналітики вказують, що принаймні кілька місяців інтенсивних боїв чекають на Україну. «Росія має чисельну перевагу в живій силі й техніці, тому тиск у літній період лише зростатиме», — говорить військовий експерт Майкл Кофман. Він додає, що успішне стримування агресора залежить від безперервності поставок західного озброєння та збереження темпу модернізації систем ППО.
Незважаючи на складні обставини, українське суспільство демонструє здатність до мобілізації: волонтери об’єднуються для ремонту зруйнованих будинків, гуманітарні конвої курсують навіть у зони активних обстрілів, а ITспеціалісти створюють автоматизовані системи моніторингу повітряних тривог. Усі ці ініціативи підсилюють загальну готовність до захисту цивілки.
У підсумку, поки Росія нарощує потужність ударів і постійно вдосконалює технічні засоби, а США вагаються з подальшою підтримкою, Україна опиняється у надзвичайно складній ситуації. Лише синергія між посиленим ППО, диверсифікацією джерел озброєнь і активною дипломатією може зупинити ескалацію та повернути переговори з Москвою із глухого кута. Від цього залежить не лише безпека українських міст і життів громадян, а й подальший баланс сил у Європі та усьому світі.
