У вівторок, за результатами останнього раунду переговорів у Туреччині, Росія й Україна провели обмін хворими та пораненими військовополоненими. Хоча точна кількість осіб наразі не розголошується з міркувань безпеки, обидві сторони підтвердили, що серед звільнених є бійці з ампутаціями, важкими інфекціями та посттравматичними ушкодженнями. Цей етап доповнив попередню угоду про обмін полонених віком до 25 років, яка відбулася в понеділок.
Президент України Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі назвав подію «важливим гуманітарним актом», підкресливши необхідність негайного надання медичної допомоги усім, хто повернувся із російського полону. «Сьогодні ми повертаємо наших тяжкохворих і поранених воїнів, і робитимемо все, щоб знайти та повернути кожного, хто зараз у полоні», — заявив глава держави.
Опубліковане українське відео показує радісні обличчя звільнених бійців, які, закутані у синьо-жовті прапори, виходять із автобуса на нейтральній території. Багато з них скандують «Слава Україні!», демонструючи незламний дух незважаючи на складний стан здоров’я. У коментарі Головного управління розвідки ЗСУ зазначено, що значна частина повернених воїнів потребує тривалого лікування та реабілітації через ампутації кінцівок, поранення внаслідок бойових дій та важкі інфекційні ускладнення.
За словами російського Міноборони, російські військовополонені, які брали участь у цьому обміні, наразі перебувають у Білорусі. Там їм нададуть першу медичну допомогу, після чого перенаправлять до медичних закладів РФ для подальшого лікування та відновлення. Водночас українська сторона підтвердила, що процес дипломатичної координації між Києвом і Мінськом пройшов без ускладнень.
Попередній епізод обміну — близько тисячі військовополонених з обох боків наприкінці травня — став найбільшим подібним кроком за весь час конфлікту. Однак подальші домовленості про передачу тіл загиблих досі не реалізовані через затримки в логістиці та питання безпеки. На минулому тижні, під час чергових мирних консультацій у Стамбулі, учасники обговорили деталі передачі тисяч тіл загиблих, але конкретних дат для цієї операції ще не призначили.
Гуманітарний обмін пораненими та хворими військовополоненими демонструє прагнення обох сторін зберегти хоча б мінімальний рівень співпраці попри загострення бойових дій. Українська влада неодноразово заявляла, що подібні кроки сприятимуть створенню атмосфери довіри перед подальшим обговоренням умов припинення вогню. Зі свого боку, Кремль використовує обмін як елемент політичної гри, водночас продовжуючи активні обстріли та ракетні атаки на стратегічні об’єкти в Україні.
Наразі офіційні особи обох держав заявили про намір продовжувати обмінні процедури до повного виконання угод, досягнутих у Туреччині. Для подальших етапів обміну задіяні додаткові маршрути та гарантовані коридори через нейтральні території, що дозволить пришвидшити повернення тих, хто найбільше потребує медичної допомоги. Цей механізм також передбачає залучення Червоного Хреста та інших міжнародних гуманітарних організацій для контролю за дотриманням прав полонених.
Експерти відзначають: успішність гуманітарних ініціатив може стати каталізатором для більш масштабних домовленостей щодо припинення вогню. Однак досягнення стійкого миру вимагатиме більш глибоких переговорів і готовності обох сторін до компромісу за ключовими питаннями безпеки та суверенітету. Тим часом фокус залишається на поверненні всіх громадян, які опинилися в полоні, і на підтримці їхнього фізичного та психологічного відновлення.
У перспективі подальший обмін військовополоненими може стати одним із перших кроків до встановлення тривалого режиму тиші. Проте без чіткого прогресу в цих переговорах і безпосереднього підтвердження графіка передачі тіл загиблих неможливо говорити про завершення гуманітарної фази. Наступні тижні та місяці покажуть, чи зможуть Україна та Росія трансформувати поточні домовленості в реальні кроки до миру, захищаючи життя та здоров’я тих, хто опинився у полоні.
