Київ і Москва назвали один одного порушниками перемир’я, а Вашингтон закликав продовжити паузу.
У понеділок, 21 квітня 2025 року, вже за кілька годин після автоматичного завершення 30‑годинної Великодньої «тиші», в якій брали участь лише російські війська, на українському небі знову лунали сирени повітряної тривоги. Російська авіація та безпілотники атакували низку регіонів країни — від столиці до східних областей, зазначив Генштаб ЗСУ.
Масштаб нічної атаки
За даними Повітряних сил України, у нічний період Москва випустила щонайменше 96 безпілотників та три крилаті ракети, спрямовані на стратегічні й цивільні об’єкти у Харківській, Дніпропетровській та Черкаській областях. Підрозділи ППО збили 42 дрони, ще 47 було знешкоджено за допомогою радіоелектронних засобів боротьби. Жертв та значних пошкоджень цивільної інфраструктури не зафіксовано.
Авіатривоги та регіональні повідомлення
Найвищий рівень тривоги оголосили в Києві та центральній Україні приблизно з 01:40 GMT на годину, тоді як на Сході — відразу після опівночі — сигнал «Повітряна небезпека» досі не скасовано. Зокрема, вночі вдарили по портовому місту Миколаїв, про що повідомили місцеві чиновники — втім серйозних руйнувань не було.
Взаємні звинувачення у зриві перемир’я
Одноденну Великодню паузу Путін наказав почати о 18:00 мск 19 квітня та завершити опівночі 20 квітня (21:00 GMT), але вже тоді обидві сторони заявили про сотні порушень.
- Київ повідомив про щонайменше 46 нових обстрілів із важкої артилерії й дрони, спрямовані проти мирних районів на сході та півдні — вважаючи, що це свідчить про відсутність справжньої готовності Кремля до тиші.
- Москва у відповідь нарахувала 444 обстріли російських позицій та понад 900 атак безпілотниками нібито з боку українських військ уздовж прикордоння РФ, стверджуючи про загибель та поранення цивільних і пошкодження об’єктів інфраструктури.
Позиції Вашингтона та Києва щодо продовження
У Вашингтоні заявили, що готові підтримати будь‑які зусилля з продовження перемир’я:
«Ми бачили оголошення президента Путіна про тимчасову тишу на Великдень. Ми віддані меті досягнення повного й всеосяжного припинення вогню. Якщо це серйозно, ми вітаємо продовження після неділі», — заявив представник Держдепартаменту США.
У свою чергу президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював готовність України подовжити паузу на 30 днів — але лише за умови, що Росія справді припинить удари по цивільній інфраструктурі.
Відмова Кремля та офіційна позиція РФ
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков провів чітку межу:
«Жодного іншого наказу від президента не надходило», — процитувало його державне агентство TASS, відмовившись від продовження перемир’я після неділі.
Це свідчить про те, що Москва розглядає одноденну паузу винятково як іміджевий жест, а не справжню добровільну відмову від бойових дій.
Чому жодне перемир’я не витримує випробування
- Відсутність довіри. Постійні обстріли під час «тиші» підірвали віру в домовленості з обох боків.
- Немає механізму контролю. Без незалежних спостерігачів ОБСЄ чи ООН перевірити й задокументувати порушення неможливо.
- Політична воля. У Москві й досі не розглядають довгострокових пауз, а Київ наполягає на гарантіях безпеки.
- Зовнішній тиск. США та ЄС готові підтримувати паузи, але не можуть примусити Росію виконати умови припинення вогню.
Перспективи та середньострокові виклики
- Військові: для ЗСУ навіть короткострокова пауза — шанс перегрупуватися і поповнити запаси техніки.
- Цивільні: ремонти електромереж, лікарень і водопостачання в прифронтових містах безперечно потребують кількох тижнів спокою.
- Гуманітарні організації: безпечні коридори дадуть змогу доставити допомогу, але лише за підтримки міжнародних гарантій.
Наразі, попри риторику та дипломатичні ініціативи, обидві сторони повернулися до вогню майже одразу після завершення символічної «пасхальної тиші». Без механізму зовнішнього моніторингу та жорстких санкцій за порушення будь‑які домовленості ризикують перетворитися на черговий інформаційний привід, а не на крок до справжнього миру.
Обнадійливою ознакою може стати спільна згода Києва і Вашингтона щодо 30‑денного припинення ударів по цивільній інфраструктурі, проте все залежить від готовності Москви відповісти діями, а не словами. Лише за таких умов пасхальний жест не зійде нанівець, а десятки тисяч мирних жителів отримають бодай тижні спокою, необхідні для відновлення та евакуації вразливих груп.
