Російське Міністерство оборони повідомило вранці 7 липня 2025 року, що протягом нічної операції з повітряної оборони уражено 90 українських дронів, з яких восьмеро наближалися до Москви. За даними відомства, більшість безпілотників було знешкоджено в прикордонних регіонах Росії та над акваторіями Чорного моря й Кримського півострова, а три безпілотники були збиті над Ленінградською областю поблизу Санкт-Петербурга.
Російські системи ППО продемонстрували високу ефективність у нічному протиповітряному бою, відображаючи чергову хвилю атаки дронів на цивільні й військові об’єкти. Міністерство оборони не вказало кількість запущених безпілотників з боку України та повідомило про відсутність суттєвих руйнувань інфраструктури.
Проте регіональні губернатори підтвердили, що авіаційна безпека в прикордонних регіонах була посилена, а місцеві влади вживають заходів щодо перевірки повітряного простору.
Через нічні атаки Росавіація тимчасово закрила низку аеропортів у Москві, Санкт-Петербурзі та інших регіональних центрах. Відзначено затримки рейсів і перенаправлення декількох літаків на запасні аеродроми.
Пасажири повідомляють про скасовані вильоти й зміну маршрутів, що призвело до черг у терміналах і додаткових санітарних перевірок. Представники авіакомпаній закликали мандрівників уточнювати статус рейсу перед поїздкою в аеропорт.
Українська сторона наразі не коментувала інформацію про збиті безпілотники. Обидві сторони конфлікту зазвичай заперечують удари по цивільній інфраструктурі, однак сотні безпілотників застосовуються щотижня в атаках на аеродроми, командні пункти та критичні об’єкти. Аналітики вказують, що Україна активно використовує дрони для збору розвідувальних даних і планування артилерійських ударів, тоді як Росія нарощує запаси засобів радіоелектронної боротьби.
Експерти з військової безпеки зазначають, що сучасні безпілотні платформи стають основним інструментом гібридної війни. Українські оператори дронів можуть змінювати тактику залежно від умов застосування, тоді як російські ППО – включно з ПЗРК, зенітними гарматами та зенітно-ракетними комплексами – підвищують рівень автоматизації й інтеграції радарів. Удосконалення систем ППО залишається ключовим пріоритетом для забезпечення захисту повітряного простору над густонаселеними районами.
Наслідком нічного протистояння стали також порушення роботи аеропортів. У Москві закрили термінал Шереметьєво на півгодини для перевірки злітно-посадкової смуги, а в Санкт-Петербурзі Пулково затримав 15 внутрішніх рейсів і 8 міжнародних. В авіаційній безпеці фіксують незначні пошкодження радіонавігаційного обладнання, що може вплинути на точність посадки в умовах поганої видимості.
Головні ключові слова для цієї теми – безпілотники, повітряна оборона, атака дронів, ППО, Росія, Україна, Москва, Санкт-Петербург, авіаційна безпека, затримки рейсів. Вони органічно інтегровані в текст і допомагають підвищити релевантність статті для пошукових систем.
Незважаючи на успішне перехоплення, російське командування визнає загрозу повторних атак. У найближчі дні очікується посилення заходів із протидії: встановлення нових станцій радіоелектронної боротьби для глушіння керування безпілотниками, розгортання додаткових зенітних батарей та підвищення готовності сил територіальної оборони.
Міжнародне співтовариство уважно стежить за розвитком ситуації, адже подібні атаки можуть порушити цивільні авіаперевезення й ескалувати напруженість між Росією та її сусідами. Додаткові санкції проти російських виробників ППО та постачальників компонентів безпілотників можуть стати наступним кроком у політиці Заходу.
Поточна нічна операція засвідчила, що сучасна війна дедалі більше переміщується в повітряно-кібернетичну сферу, де ключову роль відіграють безпілотники та засоби ППО. У майбутньому від ефективності їх застосування залежатиме безпека великих міст та стабільність авіаційних сполучень.
