У неділю Росія завдала одного з найбільших за час війни ударів безпілотними літальними апаратами по території України, випустивши, за даними Повітряних сил ЗСУ, близько 273 ударних дронів і так званих «мішеней-приманок». Атака була здійснена за добу до телефонної розмови президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним, яку Трамп анонсував на підтримку свого плану припинення вогню.
Напади в основному націлилися на регіони Києва, Дніпропетровщини та Донеччини. Протягом дев’яти годин українські засоби протиповітряної оборони знищили 88 дронів, ще 128 дронів зникли з радарів — імовірно через радіоелектронне придушення. Попри високий темп атак, кількість жертв виявилася відносно невеликою: на Київщині загинула 28-річна жінка, а ще троє людей, серед яких чотирирічна дитина, дістали поранення, повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник.
Удари безпілотниками стали частиною масштабної стратегії Росії з метою виснажувати повітряні сили України та створити умови для успішних ракетних та артилерійських обстрілів. За даними української розвідки, Кремль прагне налагодити регулярний випуск «роїв» із понад 500 дронів-ударників одночасно, а вже зараз випробовує оснащення частини дронів реактивними двигунами та навігацією Starlink, що дозволяє їм літати вище, далі й завдавати важчих ударів, зокрема термобаричними боєприпасами.
Одночасно з ескалацією бойових дій українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським проводить у Римі активні дипломатичні консультації. У неділю Зеленський зустрівся з віце-президентом США Дж. Д. Венсом і держсекретарем Марко Рубіо у резиденції американського посла та побував на інавгураційній Месі нового Папи Лева XIV. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Європа й США разом готуються до телефонного саміту Трампа з Путіним з єдиною метою — забезпечити якнайшвидше припинення війни.
Дональд Трамп запланував у понеділок двосторонню розмову з Володимиром Путіним, після чого має поговорити з Володимиром Зеленським та лідерами країн НАТО, повідомили в Білому домі. Це буде другий публічно підтверджений контакт Трампа з Путіним щодо України з моменту приходу Трампа на посаду в січні 2025 року. Перший дзвінок із Путіним Трамп провів у лютому, і це викликало критику, оскільки він нібито визнав право Кремля на пряму участь у долі України без консультацій із Києвом.
Українські війська обстрілюють російські позиції в Донецькій області на сході України у березні. Європейські лідери заявили, що обговорять шляхи зміцнення українських збройних сил, щоб забезпечити міцність будь-якої майбутньої мирної угоди. Ніколь Танг
Критики стратегій Трампа вказують, що адміністрація досі не надала жодного нового пакета військової допомоги Україні, хоча Конгрес схвалив понад $3 млрд обладнання. Крім того, Вашингтон відмовився від перспективи вступу України в НАТО, а також розглядав можливість визнати анексію Криму, що суперечить політиці попередніх адміністрацій. Високопосадовці, зокрема колишній посол США в Києві Бріджит Брінк, відкрито критикують підхід Трампа, називаючи його «апеляцією до агресора замість підтримки жертви».
Переговори в Стамбулі між представниками Москви й Києва в п’ятницю завершилися без досягнення 30-денного перемир’я, зате сторони домовилися про обмін по 1 000 полонених. Українська розвідка очікує, що обмін може відбутися вже наступного тижня. Однак стратегічні розбіжності залишаються глибинними: Росія наполягає на фактичному визнанні своїх «досягнень» на сході України та відмовах Києва від частини територій, що неприйнятно для української сторони та її західних партнерів.
Паралельно з цим на фронті триває підготовка до великої весняно-літньої операції Кремля. Російські війська спробували просунутися на підступах до Костянтинівки в Донецькій області — ключового логістичного вузла для українських оборонців. Хоч темп просування Росії залишається повільним, Захід попереджає про ризик нового масштабного наступу.
Напередодні ключового саміту «Трамп–Путін» Україна демонструє готовність домовлятися про безумовне перемир’я та гарантії безпеки в довгостроковій перспективі. Президент Зеленський у Римі підкреслив: «Потрібно чинити тиск на Росію доти, доки вона не захоче зупинити війну». Папа Лев XIV, який запропонував Ватикан як майданчик для мирних переговорів, також висловив готовність «зустріти ворогів обличчям до обличчя», щоб «говорити один з одним».
Незважаючи на дипломатичні зусилля і тиск Заходу, безпілотна війна триває, і найбільша в історії атака дронами засвідчила: Кремль готовий ескалувати страждання цивільного населення, щоб утримати Україну та світ за столом переговорів у вигідному для Росії форматі. Від результатів телефонної розмови Трампа та Путіна залежить, чи почнуться врегулювання бойових дій, чи дипломатія знову опиниться поза межами фронту.
