Російські націоналісти — так звані «Z-патріоти» — дедалі голосніше закликають Кремль відновити широкомасштабні бойові дії в Україні та відмовитися від будь-яких мирних домовленостей. Після заяви Володимира Путіна про можливі перемовини в Стамбулі ці прокремлівські активісти відкрито виступили проти припинення вогню, аргументуючи це тим, що тільки продовження війни нібито дасть змогу досягти «повного звільнення Новоросії» та інших історичних територій.
Серед ініціаторів кампанії — блогер і проросійський активіст Павло Губарєв, який не лише звинуватив владу в «зраді великої ідеї», а й погрожував, що «ми здамо зброю — і втратимо країну». Такі гасла формують у суспільстві очікування нових наступальних операцій і підштовхують Кремль жорсткіше триматися заявлених воєнних цілей. На тлі тиску західних лідерів, зокрема Дональда Трампа, які закликають до перемовин без умов, «Z-патріоти» радикально відкидають будь-які компроміси.
Артилеристи 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Національної гвардії України стріляють з гаубиці «Гіацинт-Б» у бік російських військ на позиції на лінії фронту поблизу Куп'янська Харківської області, Україна, 11 травня 2025 року. Сергій Нужненко
Аналітики вказують, що попри екстремістські заяви, ці «патріоти» працюють у межах дозволеного Кремлем дискурсу. Так, Тетяна Станова з Carnegie Russia Eurasia Center нагадує про жорсткі рамки: не можна критикувати особисто Путіна чи генералів, та будь-яке «дискредитаційне» висловлювання справжніх воєнних дій загрожує реальними строками ув’язнення до 15 років. Приклад Євгена Пригожина та Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) демонструє, що навіть радикальні союзники, які перейдуть межу, швидко втрачають підтримку й опиняються за ґратами.
Разом із тим «Z-патріоти» продовжують впливати на інформаційний простір із півмільйонною аудиторією в Telegram та інших соцмережах, повторюючи пропагандистські наративи Міноборони та Кремля. Вони щоденно випускають аналітичні замітки, які часто містять заклики взяти під контроль Київ й Одесу або навіть напасти на Польщу — але офіційно Москва обмежується вимогами визнати анексованими чотири області України та Крим.
Цей розрив між офіційною позицією Кремля і голосними ультранаціоналістичними гаслами створює ризик внутрішнього конфлікту в російській політичній еліті. Джерела Reuters повідомляють, що від президента вимагають стримувати «патріотів», аби не випускати з-під контролю суспільну підтримку та не завищувати очікування щодо нових великих наступів. Якщо ультрарадикали й надалі вимагатимуть «звільнення всіх українських міст», це може роздмухати протистояння всередині режиму та посилити тиск західних держав на продовження санкцій.
Військовослужбовці 141-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України готують самохідну гаубицю 2С1 «Гвоздика» до стрільби в бік російських військ на позиції на лінії фронту в Донецькій області, Україна, 13 травня 2025 року. Stringer
Поведінка «Z-патріотів» також слугує індикатором готовності Кремля до переговорів. Коли Москва зважиться суттєво знижувати планку вимог, публічні виступи ультранаціоналістів негайно змінять тон на більш поступливий — «як перемикач світла», за словами одного зі співрозмовників Reuters. Саме тому уважний моніторинг їхніх заяв може стати частиною дипломатичної стратегії: виявляючи зміни в риториці, Захід і Київ зможуть прогнозувати, коли Кремль готовий до реальних поступок.
На тлі цих внутрішніх розкладів Росія вже втратила контроль над частиною інформаційного простору: чимало громадян втомилися від війни, економічна ситуація погіршується, а системні репресії проти інакодумців лише підсилюють невдоволення. У довгостроковій перспективі це може спровокувати відхід радикалів або, навпаки, їхнє радикалізацію — залежно від того, як Кремль уже цього літа реагуватиме на економічні та політичні виклики.
Військовослужбовець 141-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України несе артилерійський снаряд перед тим, як вистрілити в бік російських військ, на позиції на лінії фронту в Донецькій області, Україна, 13 травня 2025 року. Stringer
Для України важливо не лише консолідувати міжнародну підтримку — санкції й військову допомогу — а й використовувати цифрову дипломатію, щоб висвітлювати крайні настрої всередині російського суспільства. Публікація доказів радикальних закликів та аналіз внутрішніх розбіжностей допоможе західним партнерам зрозуміти, що всередині РФ відсутня єдина чітка лінія. Це підвищить шанси на збереження жорстких санкцій і поглиблення ізоляції Москви.
Отже, хоча «Z-патріоти» й намагаються стати голосом «справжнього патріотизму», їхні екстремістські заклики можуть обернутися проти Кремля: вони підкреслюють граничність офіційних цілей Путіна і доводять, що баланс між жорстокістю та бажанням миру в Росії залишається надзвичайно хитким. Лише від внутрішніх процесів у Москві та здатності режиму втримати під контролем найрадикальніші угруповання залежить, чи вдасться зрушити з місця реальні перемовини про припинення вогню. In статусі майбутніх переговорів саме ці «потрясіння» всередині Кремля можуть стати вирішальним чинником, що визначить: чи настане мир, або ж «партія війни» виграє ще один раунд.
Вид на протитанкові укріплення, відомі як «зуби дракона», та колючий дріт у Запорізькій області, Україна, 10 травня 2025 року. Аліна Смутко
