Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський звернувся до експрезидента США Дональда Трампа із закликом посилити військову підтримку України. На тлі ескалації російських атак, Сирський наголосив на критичній потребі у нових системах ППО, далекобійних ракетах та бронетехніці. Йдеться не лише про кількість озброєння, а й про дозвіл застосовувати його проти цілей у самій Росії.
За словами генерала, українські сили мають обмежений арсенал, особливо після вичерпання запасів американських ATACMS. Водночас атаки Росії стали інтенсивнішими: щоночі українські міста потерпають від ракетних обстрілів та атак дронів. Особливо страждає мирне населення. Щоб ефективно відбивати удари, ЗСУ необхідно мати у розпорядженні не лише оборонну зброю, але й засоби стримування.
Сирський наголосив: надання далекобійних систем, таких як Taurus і ATACMS, без обмежень на їх використання, дозволить Україні зруйнувати російську інфраструктуру з виробництва ракет та дронів. Цей фактор матиме не лише військове, а й стратегічне значення — він змусить Кремль зменшити інтенсивність бойових дій.
Дональд Трамп, який неодноразово змінював свою позицію щодо допомоги Україні, нещодавно схвалив план, за яким європейські країни можуть закуповувати американську зброю для передачі Києву. Це стало суттєвим сигналом про можливість політичного розвороту, адже адміністрація Байдена довгий час відмовлялася дозволити використання американських озброєнь для ударів по території РФ.
Генерал уникнув прямої відповіді на питання, чи залишилися в Україні ATACMS, однак визнав, що нове постачання таких ракет врятувало б багато життів. Його оптимізм ґрунтується на очікуванні, що Трамп, повернувшись до влади, буде більш гнучким у рішенні таких питань.
Цей заклик озвучено на фоні значних втрат і труднощів на фронті. Артилерійські снаряди калібру 155 мм закінчуються, кількість бронетехніки недостатня, а чисельна перевага ворога — очевидна. Водночас моральний дух українських військових тримається високо, і вони готові йти вперед — за умови наявності сучасної зброї.
Варто зазначити, що влітку 2024 року саме дозвіл на точкові удари по російських цілях дозволив переламати хід боїв у Харківській області. Завдяки застосуванню ATACMS українські сили змогли зупинити просування ворога і завдати удару у відповідь. Це стало переломним моментом, що довів ефективність дальнобійної зброї.
Однак підтримка заходу потрібна й на землі. Попри перевагу противника в чисельності, українські війська демонструють витримку й героїзм. Проте без додаткових поставок бронетехніки й артилерії успіхи на фронті утримати важко.
Серед найбільш гучних рішень генерала — операція із захоплення територій у російському Курську. Це була відчайдушна спроба змінити ситуацію, змусивши Росію перейти в оборону. І хоча критики називали це ризиком, результат виявився значущим: понад 500 квадратних миль захопленої території, втрата бойового духу ворога, і знищення десятків тисяч російських військових.
Цей крок викликав ейфорію в суспільстві, однак мав і зворотній бік — ослаблення частин фронту, які згодом потрапили під удар. Сьогодні Росія активно просувається в Донецькій та намагається прорватися в Дніпропетровську області, намагаючись взяти реванш.
Ситуацію ускладнює і мобілізаційна криза. Україна досі не змогла ефективно розгорнути нову хвилю призову. Молоді чоловіки у віці 18–24 років не поспішають укладати контракти, попри обіцянки бонусів. За словами Сирського, основною мотивацією залишається фінансова винагорода. У той же час Росія має значно більші ресурси й платить контрактникам більше.
Ще однією проблемою є російські інформаційні кампанії, спрямовані на зрив мобілізації. Ворожа пропаганда активно діє в інтернеті, а також проводяться удари по військкоматах та інших пунктах вербування.
Сирський не планує залишати свою посаду, попри наближення до віку виходу на пенсію. Він і досі проводить час на передовій разом з піхотою, і зберігає фізичну форму, незважаючи на безсонні ночі. Для нього, як каже сам генерал, головне — особиста відповідальність за захист України. Саме це тримає його на службі.
На завершення варто зазначити, що позиція США є вирішальною у подальшому розвитку подій. Якщо адміністрація Трампа, або його політичні союзники, дозволять використовувати американське озброєння без територіальних обмежень, це може кардинально змінити хід війни. Питання тепер лише в тому, чи вистачить часу й ресурсів Україні до ухвалення таких рішень.
