Спеціальний посланець Дональда Трампа, девелопер Стів Віткофф, у березні публічно визнав так звані «референдуми» Росії на окупованих українських територіях дійсними, стверджуючи, що «переважна більшість людей хоче бути під владою Росії». У розмові з Такером Карлсоном він обґрунтував цим запропонований «мирний план», який передбачає де-факто визнання російської окупації частини Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя, а також юридичне визнання анексії Криму.
Пропозиція, що циркулює серед соратників Трампа, різко суперечить десятиліттями усталеній зовнішній політиці США — відмові визнавати силову зміну кордонів. Це саме те, що після 1990 року лежало в основі невизнання окупації балтійських держав СРСР, або підтримки операції з визволення Кувейту у 1991 році.
Фактична суть заяв Віткоффа — легітимізація військової агресії через псевдоголосування, які міжнародна спільнота не визнає. Так званий «референдум» у Криму у 2014 році був проведений під контролем російських військ менш ніж за 10 днів після оголошення, без опції зберегти статус-кво, без участі українських телеканалів і з бойкотом з боку кримських татар і українців. Згідно з витоком до ФСБ, явка була лише 34%, попри заявлені Кремлем 82%.
У вересні 2022 року РФ провела аналогічні фейкові «референдуми» в частково окупованих регіонах України, з голосуванням під наглядом озброєних солдатів і опитуванням людей просто у квартирах. Організації, зокрема Human Rights Watch, зафіксували численні випадки примусу, страху і відсутності реального вибору. УГВК і ООН одноголосно засудили такі дії, вказавши на порушення міжнародного права щодо окупації.
Попри ці обставини, Віткофф — бізнесмен без дипломатичного досвіду — намагається презентувати ці голосування як доказ «волі народу». Але як влучно зазначив журналіст Washington Post, така логіка схожа на ситуацію, де сквотери вирішують, хто володіє нерухомістю. Сам Трамп раніше називав анексію Криму «розумною» і хвалив Путіна за вдалий вибір моменту — після завершення Олімпіади в Сочі.
«Мирна ініціатива» Трампа, яка фактично передбачає капітуляцію України на умовах Москви, викликає серйозну стурбованість як в Києві, так і серед союзників. Вона також підриває фундаментальні принципи міжнародного права: невизнання анексій і повагу до територіальної цілісності. Попри бажання закінчити війну, легітимізувати вторгнення й псевдо-референдуми означає заохотити подальшу агресію — в Україні та поза її межами.
