Візит міністра фінансів США Скотта Бессента до Києва став сигналом про зміни у підходах американської адміністрації до підтримки України. Його місія чітка: укласти угоду, за якою США надаватимуть військову допомогу в обмін на доступ до українських природних ресурсів. Ця ініціатива викликала змішані реакції як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. У центрі уваги опинилися питання безпеки, економічних інтересів та суверенітету держави.
Перший високопосадовець адміністрації Трампа у Києві
Скотт Бессент став першим високопосадовцем нової адміністрації Дональда Трампа, який відвідав Україну. Його візит відбувся на тлі невизначеності щодо подальшої підтримки з боку США. Під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським Бессент заявив, що США готові продовжувати надавати військову допомогу, але на нових умовах.
«Президент Трамп має план завершити цю війну. Ми хочемо підписати угоду про економічне співробітництво, за якою США надаватимуть матеріальну підтримку Україні в обмін на доступ до її природних ресурсів», – заявив Бессент.
Зеленський, зі свого боку, назвав цю пропозицію «детальним планом стратегічного партнерства», який відкриє нові можливості для американських інвесторів та допоможе зміцнити економіку України.
Міністр фінансів США Скотт Бессент виступає в Білому домі у Вашингтоні, США, 3 лютого 2025 року. Елізабет Франц
Природні ресурси України: ключ до американської підтримки
Україна володіє значними запасами стратегічних корисних копалин, зокрема титану, літію та урану, які є критично важливими для світових високотехнологічних галузей. Саме ці ресурси стали предметом інтересу США. За даними Геологічної служби України, країна входить до топ-5 у світі за запасами титану, що робить її привабливою для іноземних інвесторів.
Економіст Олександр Гриценко пояснює, чому ці ресурси так важливі:
«Літій потрібен для виробництва акумуляторів, зокрема для електромобілів, а титан – у авіабудівництві та оборонній промисловості. Контроль над цими ресурсами дасть США стратегічну перевагу, а Україні – фінансову підтримку».
Однак критики застерігають, що передача прав на видобуток ресурсів може мати довгострокові наслідки. За словами політолога Ірини Мельник, така угода може послабити економічний суверенітет країни.
«Ми можемо отримати зброю зараз, але втратити контроль над ключовими ресурсами, які потрібні для економічного відновлення після війни», – наголосила експертка.
Геополітичний контекст: дзвінки лідерів і ризики компромісів
Візит Бессента відбувся невдовзі після телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яку американський президент назвав «дуже продуктивною». У Кремлі підтвердили, що обговорювалися кроки до припинення війни, з акцентом на «усунення кореневих причин конфлікту». Ця риторика викликала занепокоєння в Україні, оскільки за нею часто ховається вимога визнати анексію Криму та легітимізувати контроль Росії над частиною Донбасу.
Тим часом Трамп заявив, що перші переговори можуть відбутися у Саудівській Аравії, але без участі президента Зеленського. Такий формат викликав критику як у Києві, так і серед європейських союзників.
«Без України неможливо досягти справедливого миру. Спроби домовлятися без участі нашої держави приречені на провал», – наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Військова допомога під умовами: скільки коштує безпека?
З початку повномасштабного вторгнення США надали Україні понад 75 мільярдів доларів допомоги, зокрема на поставки систем протиповітряної оборони Patriot. Проте Трамп, повернувшись до Білого дому, почав критикувати надмірні витрати на іноземні війни.
«Ми витратили мільярди доларів і не побачили значних результатів. Час змінити підходи», – написав Трамп у соціальній мережі Truth Social.
Пропозиція Бессента полягає у створенні економічно безпечного підґрунтя для подальшої підтримки. Американські посадовці хочуть, щоб видобуток стратегічних мінералів став гарантією військової допомоги. Однак виникають питання щодо прозорості та контролю за цією співпрацею.
Реакція України: підтримка з обережністю
Президент Зеленський у своєму зверненні висловив обережний оптимізм щодо переговорів із США. Він подякував Трампу за підтримку і зазначив, що Київ готовий до обговорення стратегічних угод, але не за рахунок національних інтересів.
«Ми готові до інвестицій у видобувну галузь, адже це відкриє для нас нові можливості. Водночас наші ресурси – це стратегічний резерв країни, і ми будемо чітко контролювати кожен крок», – заявив Зеленський.
Опозиційні політики в Україні більш критично сприйняли цю ініціативу. Колишній міністр оборони Андрій Загороднюк зазначив, що угода може перетворити країну на сировинний придаток США.
«Ми не повинні обмінювати ресурси на безпеку. Захист від агресора має бути принципом міжнародного права, а не предметом торгу», – заявив Загороднюк.
Російська реакція: агресія замість дипломатії
Поки Україна готувалася до переговорів, Росія вкотре продемонструвала свою позицію силою. Вранці після оголошення візиту Бессента російські війська здійснили масований ракетний обстріл Києва. За даними міської адміністрації, було запущено шість балістичних ракет і понад 120 дронів-камікадзе. Внаслідок атаки загинула одна людина, четверо отримали поранення, серед них – 9-річна дівчинка.
Володимир Путін таким чином продемонстрував, що не збирається поступатися. Аналітики вважають, що Кремль розглядає нові переговори як можливість закріпити свої позиції на окупованих територіях.
«Це класична тактика Кремля: показати силу, щоб вплинути на переговорні позиції України та її союзників», – пояснює військовий експерт Михайло Самусь.
Міжнародна реакція: підтримка з застереженнями
Європейські партнери України з обережністю відреагували на ініціативу США. Представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель зазначив, що будь-які угоди повинні враховувати інтереси України:
«Ми підтримуємо мирні ініціативи, але не за рахунок територіальної цілісності чи економічного суверенітету України».
У НАТО також висловили занепокоєння, що перехід до ресурсної моделі підтримки може знизити ефективність колективних зусиль у протидії агресії.
«Ми повинні залишатися єдиними у підтримці України. Безпека не може бути предметом торгу», – наголосив Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг.
Погляд у майбутнє: шанс чи пастка?
Україна стоїть перед історичним вибором. З одного боку – перспективи залучення інвестицій і гарантій продовження військової допомоги від США. З іншого – ризики втрати контролю над стратегічними ресурсами, які можуть стати основою економічного відновлення після війни.
Аналітики сходяться на думці, що Києву варто діяти виважено і наполягати на прозорих умовах співпраці. Суспільство також має залишатися пильним, адже будь-які домовленості, які стосуються природних багатств країни, вплинуть на майбутнє наступних поколінь.
Чи стане ця угода новим витком стратегічного партнерства чи початком залежності від іноземних інвесторів – залежить від позиції української влади. Одне зрозуміло: війна триває не лише на полі бою, а й за столом переговорів, де ставки значно вищі за території чи ресурси – на кону майбутнє країни.
