У середу адміністрація Байдена оголосила про запровадження низки нових фінансових санкцій, спрямованих на переривання швидкозростаючих технологічних зв'язків між Китаєм і Росією, які, на думку американських чиновників, є широкомасштабними зусиллями з відновлення і модернізації російської армії під час війни з Україною.
Ці дії були оголошені якраз тоді, коли президент Байден залишав країну для участі у зустрічі в Італії Групи 7 промислово розвинених країн, де головним питанням порядку денного буде новий поштовх до деградації російської економіки.
Заходи координувалися Міністерством фінансів, Державним департаментом і Міністерством торгівлі і мали на меті ще більше ізолювати Росію від світової фінансової системи і позбавити її можливості отримати доступ до технологій, які живлять її військовий арсенал.
За словами американських чиновників, ці зусилля значно ускладнилися за останні шість-вісім місяців після того, як Китай, який до цього сидів здебільшого осторонь, активізував поставки мікросхем, верстатів, оптичних систем для безпілотників і компонентів для новітніх озброєнь. Але поки що Пекін, схоже, дослухався до застереження пана Байдена не постачати зброю до Росії, навіть незважаючи на те, що США і НАТО продовжують озброювати Україну.
Хоча ці заходи розширюють сферу дії американської програми санкцій, адміністрація Байдена поки що утримується від запровадження санкцій проти китайських або європейських банків, які, на її думку, допомагають Росії. Нові заходи не забороняють банкам сприяти транзакціям, пов'язаним з експортом російських енергоносіїв, які адміністрація Байдена дозволила продовжувати, побоюючись, що їхнє обмеження може призвести до інфляції.
Оголошуючи про санкції, міністр фінансів Джанет Л. Єллен заявила, що "військова економіка Росії глибоко ізольована від міжнародної фінансової системи, внаслідок чого кремлівські військові відчайдушно потребують доступу до зовнішнього світу".
В основі заходів лежить розширення "вторинних" санкцій, які дають Сполученим Штатам право вносити до чорного списку будь-який банк по всьому світу, який веде бізнес з російськими фінансовими установами, що вже перебувають під санкціями. Це має на меті утримати менші банки, особливо в таких країнах, як Китай, від допомоги Росії у фінансуванні її військових зусиль.
Міністерство фінансів також наклало обмеження на фондову біржу в Москві в надії не допустити, щоб іноземні інвестори підтримували російські оборонні компанії. Санкції торкнулися кількох китайських компаній, яких звинувачують у допомозі Росії в отриманні доступу до критично важливого військового обладнання, такого як електроніка, лазери і компоненти для безпілотників.
На додаток до заходів Міністерства фінансів, Державний департамент наклав санкції на близько 100 організацій, включаючи компанії, "що беруть участь у розвитку майбутнього російського виробництва та експорту енергії, металів і гірничодобувної промисловості". А Міністерство торгівлі оголосило про свій власний набір обмежень, заборонивши американський експорт на певні адреси в Гонконзі, які, за словами США, використовуються для створення підставних компаній для переправлення заборонених товарів до Росії.
Пан Байден і раніше намагався припинити постачання та фінансування до Росії, але переоцінив наслідки цього кроку. У березні 2022 року, невдовзі після початку війни, він оголосив про перший раунд фінансових заходів і заявив: "У результаті цих безпрецедентних санкцій рубль майже відразу перетвориться на руїни". Але це не так. Після короткого падіння він відновився, і хоча сьогодні він не такий сильний, як рік тому, російська економіка розширюється завдяки сильному зростанню, пов'язаному з війною.
Значною мірою це відбувається завдяки зусиллям Китаю. Він купує російську нафту, часто зі знижкою від світових цін. І він збільшив продаж товарів подвійного призначення, особливо мікроелектроніки і програмного забезпечення, необхідних для виробництва систем озброєння, безпілотників і засобів протиповітряної оборони.
Результатом стало виникнення дещо паралельної економіки війни за участю Росії, Китаю, Ірану і Північної Кореї. Багато фірм, що підпадають під санкції, знаходяться в Гонконзі або просто за кордоном, в Шеньчжені, технологічному виробничому центрі Китаю. Проте представники адміністрації наполягають на тому, що цього разу їм вдасться придушити комерційні відносини, що поглиблюються.
Оголошуючи про нові обмеження щодо китайських фірм, адміністрація Байдена також сподівається підштовхнути європейські уряди і, можливо, азійських союзників до аналогічних заходів.
Державний секретар Ентоні Блінкен обговорював це питання з європейськими колегами на зустрічі Організації Північноатлантичного договору в Празі минулого місяця, і американські чиновники мають намір внести його до порядку денного саміту лідерів у Вашингтоні в липні.
Пан Блінкен також попередив китайський уряд, що він не може сподіватися на дружні відносини з європейськими державами, якщо буде підтримувати російську оборонну промисловість.
На прес-конференції в Празі 31 травня пан Блінкен заявив, що 70 відсотків верстатів, які імпортує Росія, походять з Китаю, так само як і 90 відсотків мікроелектроніки.
"Китай не може розраховувати, з одного боку, на поліпшення відносин з країнами Європи, а з іншого - підживлювати найбільшу загрозу європейській безпеці з часів закінчення холодної війни", - сказав він.
