Світовий енергетичний ринок переживає безпрецедентну турбулентність через війну на Близькому Сході. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (IEA), конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном вже спричинив найбільший зрив постачання нафти в історії глобального ринку.
Основним фактором кризи стала ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського коридору біля південного узбережжя Ірану. До початку війни через цей вузький водний шлях щодня транспортувалося приблизно 20 мільйонів барелів нафти, що становить близько п’ятої частини світових поставок.
Однак після того, як Іран попередив про ризик атак на судна, рух танкерів через протоку різко скоротився. У своєму щомісячному звіті IEA зазначає, що обсяги транспортування впали майже до мінімуму.
За підрахунками редакції «Дейком», ця ситуація створює системну кризу для світової енергетики, адже більшість країн Перської затоки фізично не мають альтернативних маршрутів експорту нафти у великих обсягах.
У відповідь на стрімке скорочення поставок країни-члени Міжнародного енергетичного агентства ухвалили безпрецедентне рішення. 32 держави погодилися випустити 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів.
Це найбільша координаційна інтервенція на ринку за всю історію організації та перша подібна операція після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Проте навіть такий масштабний крок не зміг одразу стабілізувати ринок. Світові ціни на нафту продовжують зростати. Еталонний сорт Brent короткочасно перевищив 100 доларів за барель, що приблизно на 30 доларів більше, ніж наприкінці лютого — перед початком війни.
Ситуацію погіршують безпосередні атаки на морські перевезення. У Перській затоці вже зафіксовано кілька випадків, коли танкери зазнавали ударів і займалися після вибухів. Паралельно Ірак був змушений закрити частину своїх нафтових терміналів через загрозу нових атак.
Через проблеми з експортом країни регіону почали скорочувати видобуток. За оцінками IEA, виробництво у країнах Перської затоки вже зменшилося щонайменше на 10 мільйонів барелів на добу.
Причина проста: без можливості транспортувати нафту танкерами сховища швидко заповнюються, і виробникам доводиться обмежувати видобуток.
Криза зачепила не лише нафтовий сектор. Поставки скрапленого нафтового газу та інших нафтопродуктів також практично зупинилися. Одночасно значна частина авіаперевезень у регіоні була скасована через закриття повітряного простору.
Ці фактори можуть тимчасово зменшити глобальний попит на нафту приблизно на 1 мільйон барелів на добу у березні та квітні. Проте це лише частково компенсує падіння пропозиції.
Аналітики попереджають, що найбільш вразливими можуть виявитися ринки дизельного палива та авіаційного гасу. За даними IEA, у світі існує обмежена можливість швидко збільшити виробництво цих видів пального в інших регіонах.
Наслідки кризи вже відчувають споживачі у різних країнах. У США ціни на бензин різко зросли після початку війни. В окремих регіонах країни вартість пального наблизилася до історичних максимумів.
Уряди багатьох держав змушені вводити екстрені заходи. У Пакистані, наприклад, закрили школи і перевели державні установи на чотириденний робочий тиждень, щоб зменшити споживання енергії.
У Південній Кореї вперше за майже тридцять років вирішили обмежити ціни на паливо на автозаправках. Французька енергетична компанія TotalEnergies також оголосила про тимчасове заморожування цін на бензин і дизель.
Європейська комісія тим часом розглядає додаткові заходи для підтримки домогосподарств і бізнесу. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель навіть аналізує можливість субсидій або обмеження цін на газ.
Таким чином, війна на Близькому Сході поступово перетворюється на глобальну енергетичну кризу. Контроль над морськими шляхами, стабільність експорту з Перської затоки та здатність світових економік реагувати на шок пропозиції можуть визначити не лише результат конфлікту, а й економічну стабільність найближчих років.
