Війни виграють не лише на полі бою, а й у кабінетах, де ухвалюють стратегічні рішення. Телефонний дзвінок між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним, що відбувся у середу, став саме такою подією. Після трьох років кровопролитної війни Росія отримала те, чого не могла досягти силою: шанс перезавантажити свої відносини із Заходом, вплинути на майбутнє України та повернути собі роль глобального гравця.
Телефонний дзвінок, який став проривом
Розмова Трампа і Путіна відбулася на тлі складної дипломатичної гри навколо війни в Україні. Президент США заявив, що настав час розпочати переговори щодо завершення війни. Однак формат цих переговорів, де Україна ризикує залишитися осторонь, викликав хвилю занепокоєння в Києві та серед союзників.
«Росія та США – дві великі нації, які повинні разом визначити майбутнє України», – так охарактеризував зміст розмови Дональд Трамп у своєму дописі в соціальних мережах.
У Кремлі цю заяву сприйняли з невимовним ентузіазмом. Російські державні телеканали оголосили, що міжнародна ізоляція Росії фактично завершена, а дзвінок американського президента став символом повернення країни до великої політики.
Російський депутат Олександр Шеренков заявив:
«Цей дзвінок зламав західну блокаду. Європейці читають заяву Трампа з жахом і не можуть повірити своїм очам».
Економічні ринки також відреагували миттєво: московська фондова біржа зросла на 5%, а рубль зміцнився до найвищих значень з вересня 2024 року.
Путінський план: перемога без бою
Для Кремля цей дзвінок став підтвердженням правильності ставки на затяжну війну. Росія зазнала значних втрат на полі бою, проте її стратегія вичікування дала плоди. Ідея полягала у тому, що Захід втомиться підтримувати Україну, а зміни в американській політиці відкриють шлях до переговорів на вигідних для Москви умовах.
«Путін грає дуже розумну гру. Він вкладає 100% своїх зусиль у спроби спокусити Трампа», – заявила Тетяна Станова, аналітикиня Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.
Аналітик Ілля Гращенков, який працює у Москві, порівняв стратегію Кремля з грою в казино:
«Росія зробила ставку на те, що глобальна парадигма зміниться. І тепер ця зміна відбулася. Залишилося зрозуміти, як зіграє ця ставка».
На думку експертів, Путін прагне не лише зберегти захоплені території, а й домогтися масштабнішої угоди, що передбачатиме:
- відмову України від членства в НАТО;
- обмеження української армії;
- скорочення військової присутності НАТО у Східній Європі.
НАТО: «Без України – без шансів на мир»
У штаб-квартирі НАТО на ці події відреагували з настороженістю. Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі наголосив, що переговори без участі України не будуть мати легітимності:
«Немає переговорів про Україну без України. Її голос має бути в центрі будь-яких домовленостей», – сказав він журналістам у Брюсселі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс продовжить підтримувати Київ, незважаючи на заяви Вашингтона. Однак аналітики попереджають: розкол між США та європейськими союзниками стає дедалі помітнішим.
«Європейці розуміють, що не можуть повністю покладатися на американську підтримку. Їм доведеться збільшити оборонні витрати і зміцнювати власну безпеку», – зазначив експерт із питань безпеки Каміль Гран.
Українська реакція: обурення і тривога
У Києві звістку про переговори без участі України зустріли з тривогою. Президент Володимир Зеленський під час свого звернення заявив:
«Україна не визнає жодних рішень, ухвалених без нашої участі. Наша мета – повернення до міжнародно визнаних кордонів 1991 року».
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк додав, що переговори з Росією без України можуть легалізувати агресію:
«Якщо Україна буде відсторонена, це стане прецедентом для майбутніх конфліктів у світі. Агресор побачить, що війна окупається», – наголосив він.
Опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, показує, що 74% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок навіть у разі припинення війни.
Китай: підтримка миру чи приховані вигоди?
Пекін, який зберігає нейтралітет у конфлікті, швидко відреагував на новини про переговори. Речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що Китай вітає спроби досягнення миру:
«Ми готові відігравати конструктивну роль у цьому процесі», – сказав він.
Китай є найбільшим покупцем російської нафти і постачає РФ технології подвійного призначення. За даними SIPRI, обсяг двосторонньої торгівлі між країнами зріс на 35% за останній рік.
«Китай зацікавлений у стабільності, адже війна в Україні створює ризики для глобальних ланцюгів постачання», – пояснює аналітик Ян Чен.
Російські настрої: ейфорія з нотками сумнівів
У російських пропагандистських медіа новини про дзвінок із Трампом стали приводом для святкувань. Ведучі на федеральних каналах змагалися в компліментах на адресу американського президента.
«Трамп визнав Росію рівноправним партнером. Це кінець західної гегемонії», – проголосив ведучий каналу «Росія 24».
Водночас серед військових блогерів з’явилися скептичні настрої. Телеграм-канал «Два Майори» із понад мільйоном підписників процитував коментар солдата з передової:
«Після трьох років крові і болю нас можуть просто продати заради мирної угоди з Америкою. Це деморалізує нас».
Економічний аспект: російські олігархи чекають скасування санкцій
Російський бізнес з надією дивиться на можливість скасування санкцій. Після дзвінка з Трампом рубль зміцнився на 4%, а фондовий індекс РТС підскочив на 5%.
«Інвестори сподіваються, що переговори відкриють шлях до поступового скасування санкцій, зокрема щодо енергетичного сектору», – зазначає фінансовий аналітик Максим Орлов.
Водночас у Вашингтоні поки що не було офіційних заяв про можливість перегляду санкційного режиму. Міністр фінансів США Скотт Бессент, який днями відвідав Київ, заявив:
«Будь-які зміни у санкційній політиці залежать від дій Росії. Поки Кремль не припинить агресію, санкції залишатимуться чинними».
Перспективи: чи стане дзвінок початком кінця війни?
Телефонна розмова між Путіним і Трампом стала символічним початком нового дипломатичного процесу. Однак шлях до миру буде складним. Росія хоче зафіксувати територіальні зміни та послабити НАТО, тоді як Україна наполягає на поверненні захоплених територій.
Європейські союзники, хоч і підтримують ідею переговорів, застерігають від поспішних рішень. Генсек НАТО Марк Рютте зазначив:
«Мир має бути справедливим. А справедливість означає повагу до територіальної цілісності України».
Україна продовжує готуватися до зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо та віцепрезидентом Джей Ді Вансом у Мюнхені. Саме там, за прогнозами аналітиків, можуть пролунати ключові заяви щодо майбутнього мирних переговорів.
Телефонний дзвінок став лише початком. Попереду – складна гра, у якій ставки надто високі.
