Президент США Дональд Трамп у середу повідомив журналістам в Овальному кабінеті, що надає російському президенту Володимиру Путіну «приблизно тиждень-півтора до двох тижнів» для підписання документа, який міг би закласти основу мирних переговорів щодо України. Ця заява стала реакцією на низку масованих ударів російських дронів і ракет по українських об’єктах, які пролунали «посеред ночі під час переговорів», що викликало в Трампа справжнє обурення.
«Побачимо, чи вони дійсно налаштовані серйозно, чи ні; якщо ні — ми відреагуємо трохи інакше», — сказав президент, підкресливши, що до моменту підписання документального меморандуму ніхто не може гарантувати реальність домовленостей. Він назвав недавні атаки на житлові райони «неприпустимими» й додав: «Коли бачу ракети в містах — цього не може бути. Ми не дозволимо цього».
Незважаючи на раніше висловлену симпатію до Путіна та бажання домовитися з ним без зайвого тиску, Трамп зараз демонструє зростаюче розчарування. За його словами, він більш жорсткий, ніж інші, але добре розуміє: якщо санкції можуть зруйнувати перспективу миру, їх слід відкласти до завершення підготовчих етапів. «Це не моя війна — це війна Байдена, війна Зеленського, війна Путіна», — зазначив президент, відмежувавшись від відповідальності за збройний конфлікт.
Втім, позиція Вашингтона дедалі більше наближається до вимог частини радників і конгресменів, які наполягають на нових санкціях проти Москви. За даними Reuters, адміністрація готує пакет економічних обмежень на банківський та енергетичний сектори РФ, а також розглядає «вторинні санкції» проти країн, що купують російську нафту чи газ. Проте, як підкреслив Трамп, санкції мають застосовуватися обережно, щоб «не зірвати переговорний процес».
Наразі серед американських законодавців уже зареєстровано кілька законопроєктів, зокрема ініційований сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем, який передбачає 500% тариф на імпорт із держав, що закуповують російські енергоносії. Цей підхід дає можливість тиснути на Кремль, одночасно зберігаючи можливість дипломатичного шляху: Трамп міг би пояснити, що рішення ухвалив не він особисто, а конгрес.
Затимнення рішення щодо санкцій відбувається на фоні чергових ударів по Україні та підсумків розслідування ООН, яка днями опублікувала звіт щодо систематичних воєнних злочинів Росії проти цивільного населення в Херсонській області. Генеральний секретар ООН закликав до негайного припинення вогню та повного розслідування випадків атак на мирних жителів.
Війна в Україні триває вже понад три роки: з лютого 2022 року загинули сотні тисяч військових з обох сторін, а мільйони цивільних були змушені покинути свої домівки. Попередній раунд переговорів між Вашингтоном і Кремлем не приніс помітного прогресу, оскільки Росія відмовилася від певних умов припинення вогню без виконання «ключових вимог безпеки».
Трамп підкреслив, що він не проти діалогу, але очікує реальних кроків. «Якщо побачимо, що документ підписаний і є конкретні дії — ми отримуємо результат. Якщо ж ні — оберемо іншу тактику», — заявив він. Такий підхід демонструє прагматизм: поєднувати дипломатію з готовністю застосувати важелі впливу в разі зриву угоди.
Часовий коридор у два тижні має стати своєрідним політичним імпульсом для Москви: або продемонструвати готовність до компромісу, або зіткнутися з потенційно новим витком санкцій та дипломатичної ізоляції. Водночас затягування може стати приводом для зростання напруженості на фронті, адже російське командування може інтерпретувати паузу як слабкість Заходу.
Зрештою, позиція Трампа щодо України залишається амбівалентною: з одного боку — прагнення досягти миру без надмірних економічних втрат, з іншого — готовність використати всі наявні важелі тиску. Відповідь Кремля на його ультиматум протягом двох тижнів може визначити подальший вектор розвитку конфлікту та шанс на реальні переговори щодо припинення кровопролиття.
