Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін мають провести переговори в понеділок, – уже третю телефонну розмову з початку президентського строку Трампа, спрямовану на мирне врегулювання війни в Україні. Ця бесіда відбувається на тлі активної дипломатичної роботи Києва та європейських столиц: у неділю низка лідерів, серед яких прем’єр Великої Британії Кір Стармер, президенти Франції та Італії Еммануель Макрон і Джорджія Мелоні, а також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, телефонували Трампу з проханням задіяти свій вплив на Кремль і домогтися безумовного припинення вогню строком на 30 днів.
Одночасно протягом останніх вихідних Росія здійснила найбільші з початку війни масовані дронові атаки: за два дні до України було скинуто майже 400 БПЛА. У ніч з неділі на понеділок українські системи ППО зафіксували не менше 112 безпілотників, а в попередню ніч — 273, що призвело до загибелі щонайменше однієї цивільної особи й поранення трьох людей, включно з чотирирічною дитиною. Міністерство оборони України засвідчило, що ці удари були спрямовані на густонаселені райони поблизу Києва й інших великих міст, підкреслюючи «жорсткий підхід Кремля до переговорного процесу», який на відміну від заяв про готовність до діалогу віддає перевагу ескалації на полі бою.
Європейські дипломати сподівалися, що напередодні розмови в Істанбулі представники Росії й України зможуть закріпити домовленості про обмін полоненими та остаточний режим тиші. Хоч їм вдалося узгодити обмін тисячею військовополонених з обох сторін, питання безумовного припинення вогню залишилося відкритим через жорсткі умови Кремля: відмова від західної військової допомоги та заборона на мобілізацію нових бійців у лавах Збройних сил України. Ці вимоги прирівнюють Київ до статусу слабшої сторони, що змушує українських посадовців готуватися до затягування переговорів Москвою й посилює необхідність додаткового тиску США та їхніх партнерів.
Сам Дональд Трамп у коментарі для преси передбачив, що «нічого не відбудеться», допоки він особисто не поговорить із Путіним, однак спрощена модель переговорів між Москвою та Вашингтоном викликає занепокоєння в Києві: існує загроза, що лідери домовляться про рамкові умови, які не враховують безпекову складову суверенітету України та залишають відкритою можливість нової агресії. Офіційний представник української сторони, який побажав залишитися неназваним, зазначив: «Ми вже зробили більше кроків назустріч миру, ніж Росія. Нам необхідне безумовне припинення вогню, аби припинити вбивства й зрушити процес уперед. Ми розраховуємо на підтримку американської адміністрації в цьому».
Президент України Володимир Зеленський та віцепрезидент Джей Ді Венс зустрілися в Римі в неділю. Прес-служба Президента України/EPA-EFE/Shutterstock
У разі домовленості лідери можуть обговорити також економічні питання: Трамп планує підняти тему нових американських санкцій проти Російської Федерації, якщо Кремль продемонструє небажання йти на поступки. Водночас адміністрація Трампа досі не ввела жодних додаткових обмежень після кількох раундів погроз, а наполягає на тому, щоб Київ передав частину окупованих територій у обмін на перемир’я та відмовився від планів вступу в НАТО. Така позиція послаблює єдність західних партнерів і викликає критику в ЄС, адже чинні союзники вважають, що подібні поступки поставлять під загрозу довгострокову безпеку України.
У межах підготовки до розмови у Ватикані відбулися зустрічі віцепрезидента США Дж. Д. Венса та держсекретаря Марко Рубіо з президентом Зеленським, під час яких Київ відзначив необхідність саме безумовного припинення вогню. «Тиск на Росію має бути безперервним, доки вона не покаже готовності зупинити війну. Ми обговорили спільні дії задля справедливого та стійкого миру», — написав Зеленський у соціальних мережах після переговорів у Римі. Представники країни наголошували, що дипломатичні зусилля мають бути зосереджені на санкціях і міжнародній ізоляції Кремля, а не на поступках щодо суверенітету.
Після інциденту в Істанбулі, де Росія й Україна провели перші за три роки прямі переговори, Європейська комісія та керівники провідних держав продовжували погоджувати єдиний фронт: якщо Москва не прийме 30-денне перемир’я у повному обсязі, проти неї мають негайно застосувати нові економічні та фінансові санкції. Однак розбіжності всередині трансатлантичного альянсу стосовно методів тиску та пріоритетності питань безпеки vs. територій створюють простір для маневру Кремлю, який використовує подібні суперечності, щоби відтягнути ухвалення остаточних рішень.
Поки увага світу прикута до результатів цієї телефонної розмови, у самого конфлікту залишається глибоко пропорційна динаміка: з одного боку — прагнення зупинити кровопролиття й покласти край трирічному протистоянню, з іншого — готовність Кремля продовжувати військову кампанію за будь-яких умов. Залишається питання, чи стане діалог між Трампом і Путіним справжнім імпульсом для миру або ж новою спробою обійти участь України в перемовинах та зменшити роль європейських партнерів у процесі врегулювання. Від цього залежатиме не лише безпекова ситуація в регіоні сьогодні, але й довготривала архітектура європейської безпеки на десятиліття вперед.
