Візит Дональда Трампа та Володимира Путіна до Аляски став однією з найбільш несподіваних подій міжнародної політики останніх місяців. Лише тиждень знадобився, щоб організувати зустріч двох лідерів, і це вже розглядають як дипломатичний успіх для Москви.
Вашингтон ще з 2022 року, після повномасштабного вторгнення, ставився до Путіна як до ізгоя. Війна в Україні забрала сотні тисяч життів, зруйнувала інфраструктуру та призвела до економічної катастрофи для обох країн. І тепер сам факт переговорів з російським президентом – різка зміна курсу США.
Саміт пройде на військовій базі Джойнт-Бейс Ельмендорф-Річардсон в Анкориджі. О 11:30 за місцевим часом відбудеться закрита розмова тет-а-тет з перекладачами, після чого почнуться переговори делегацій і робочий сніданок. Підсумки планують озвучити на спільній пресконференції.
За словами прессекретаря Білого дому Каролін Левітт, для Трампа це насамперед «вправа зі слухання» — спосіб зрозуміти, які плани має Путін.
Чому саме зараз?
Після вступу на посаду в січні Трамп кілька разів обговорював ідею зустрічі, але відкладав її через відсутність прогресу на фронті. Лише минулого тижня, після загрози нових санкцій та тарифів проти Росії, Москва запросила саміт.
Трамп уже підвищив тарифи на імпорт з Індії до 50% за її закупівлю російської нафти та дав Кремлю дедлайн для завершення війни. Це створило для Путіна стимули для прямого діалогу.
Аналітики вважають, що зустріч може бути черговою тактикою затягування часу. Путін прагне обговорити не лише Україну, а й економічні угоди та співпрацю в Арктиці. У його світогляді великі держави мають право визначати свої сфери впливу, як це було у Ялті 1945 року.
Ймовірно, він знову наполягатиме на максималістських вимогах: визнання окупованих територій, відмова України від вступу до НАТО, обмеження армії та проросійський політичний курс Києва.
Однією з його передвиборчих обіцянок було завершення війни в Україні за 24 години після повернення до влади. Минуло вже понад 200 днів, але він продовжує позиціонувати себе як майстер угод. Також Трамп відкрито натякає на прагнення отримати Нобелівську премію миру.
Його позиція змінювалась: від обмеження військової допомоги Києву та жорстких розмов із Зеленським — до постачання озброєння та публічної критики обстрілів українських міст. Напередодні саміту він пригрозив Росії «дуже серйозними наслідками», якщо Путін не зупинить війну.
Важелі впливу США
Трамп активно погрожує новими санкціями, але визнає, що вони можуть не подіяти. Енергетичний експорт дозволяє Росії витримувати тиск Заходу. США майже не торгують з РФ, і санкцій проти Китаю, головного покупця російської нафти, поки не вводили.
Колишні президенти США часто погоджувалися на саміти в обмін на поступки, але зараз Путін не демонструє готовності змінювати свою позицію.
Володимир Зеленський заявив, що будь-яка мирна угода без участі Києва приречена на провал. Під час телефонної розмови з Трампом та європейськими лідерами було погоджено п’ять принципів:
- Участь України в усіх наступних переговорах.
- Відмова від обговорення обміну територіями до встановлення перемир’я.
- Гарантії безпеки для України після війни.
- Можливість вступу до НАТО у майбутньому.
- Посилення економічного тиску на РФ у разі провалу переговорів.
- Попри колосальні втрати, більшість українців, за опитуваннями, відкидають ідею поступок Кремлю.
Між миром і дипломатичною грою
Саміт у Алясці має радше символічний характер і навряд чи принесе швидкий результат. Без прямої присутності української сторони будь-які домовленості залишатимуться лише деклараціями. Для Путіна це шанс вийти з дипломатичної ізоляції, для Трампа — можливість закріпити імідж миротворця.
Однак реальна ціна переговорів визначиться не у пресрелізах, а на полі бою та в готовності Росії йти на компроміси. Поки ж світ спостерігає за черговим раундом великої геополітичної шахової партії, де Україна залишається ключовою, але не завжди почутою фігурою.
