Дональд Трамп, перебуваючи в аеропорту Моррістауна (Нью-Джерсі), у неділю заявив, що він цілком незадоволений рішенням російського президента Володимира Путіна завдавати нових ударів по Україні. «Я не знаю, що з ним трапилося. Що, чорт забирай, сталося з ним? Він вбиває багато людей. Мені це зовсім не подобається», – сказав Трамп журналістам перед відльотом до Вашингтона. Ця реакція прозвучала невдовзі після того, як за ніч із суботи на неділю РФ випустила по Україні 367 безпілотників та крилатих ракет – найбільший авіаудар з початку війни.
Нічні атаки охопили столицю та кілька регіонів, зокрема Київ, де тривала повітряна тривога понад шість годин. За офіційними даними повітряних сил ЗСУ, система протиповітряної оборони збила значну частину цілей, але навіть поодинокі влучання спричинили руйнування житлових будинків, ліній електропередач, медичних закладів і критичних об’єктів інфраструктури. За попередніми повідомленнями, внаслідок атаки загинули щонайменше дванадцять людей, серед яких були діти, і десятки отримали поранення. Ці цифри ставлять під сумнів гуманність будь-яких заяв Кремля про «точкові удари» виключно по військових об’єктах.
Трамп уже давно намагається виступити ініціатором перемир’я у трирічному конфлікті, закликаючи Росію і Україну погодитися на «час тиші». Минулого тижня він провів понад двогодинну телефонну розмову з Путіним, під час якої обговорював умови припинення вогню та можливості обміну полоненими. Проте новий масований удар із застосуванням сотень дронів засвідчив, що, попри дипломатичні зусилля, бойові дії зберігають високу інтенсивність, а позиції обох сторін залишаються далекими одна від одної.
У своєму коментарі Трамп також натякнув на необхідність посилення економічного тиску на Москву. Він підкреслив, що розглядає запровадження подальших санкцій проти ключових секторів російської економіки, що може торкнутися енергетики, фінансів і високих технологій. За його словами, санкції мають бути суворішими, щоб серйозно підірвати здатність Кремля фінансувати війну та створити передумови для реального діалогу. Водночас Трамп здійснює певний тиск і на українське керівництво, зауваживши, що емоційні висловлювання президента Зеленського іноді шкодять іміджу та зусиллям із пошуку миру.
Такий баланс критики обох сторін, за словами аналітиків, відображає його прагнення виступити посередником, зберігаючи власну політичну вагу на міжнародній арені. Трамп уже неодноразово звертався з пропозиціями обміняти полонених за формулою «тиша в обмін на людські життя», але кожна масштабна атака Росії зводить ці ініціативи нанівець. У Вашингтоні та Брюсселі заявляють про готовність підтримати будь-які реалістичні кроки до перемир’я, але підкреслюють: мир почнеться тільки після стійкого припинення вогню.
У Кремлі, коментуючи слова Трампа, дотримуються обережної лінії. Прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що Росія не відмовляється від ідеї переговорів, але підкреслив: «Спочатку треба розібратися з усіма технічними деталями меморандуму». Водночас російська пропаганда намагається представити нічні атаки як відповідь на «провокації Києва» або «удари по військових об’єктах у тилу». Така риторика все більше віддаляє перемовини від реальності на фронті, де жертвами продовжують ставати мирні мешканці.
Зі свого боку українська влада заявила про намір реагувати більш жорстко на подібні удари. Генеральний штаб ЗСУ в понеділок оголосив про посилення прикриття критичних об’єктів – енергетичних станцій, лікарень і житлових районів – за допомогою нових систем ППО середньої дальності, а також про мобілізацію додаткових розвідувальних дронів для виявлення пускових установок противника. У Міноборони акцентують, що підтримка партнерів у вигляді сучасних засобів протиповітряної оборони та радіоелектронних засобів подавлення ворога є критичною для збереження життя цивільного населення.
Міжнародна спільнота також закликала до зіставлення слів і дій. Європейський Союз оголосив про підготовку нових секторальних санкцій, зокрема проти російського газового та нафтового експорту, а також про розширення списку фізичних та юридичних осіб, причетних до ескалації насильства. У НАТО у свою чергу підтвердили готовність посилити військову підтримку України, зокрема шляхом передачі додаткових ракетних комплексів «Патріот» та «NASAMS», здатних прикривати великі міста та об’єкти енергетичної інфраструктури.
Перспективи настання реального перемир’я, попри окремі дипломатичні жести, залишаються туманними. Зі збільшенням кількості та інтенсивності ракетно-дронових атак Москва посилює свої ударні можливості, тоді як Київ працює над укріпленням оборони. Ключовою залишається координація зусиль із союзниками та готовність запроваджувати заходи тиску на Росію одразу після порушень режиму припинення вогню.
На найближчі тижні буде важливо дотримуватися чіткої стратегії: поєднувати оборонні заходи на полі бою з економічним та політичним тиском на Кремль, а також активно залучати медіа до інформування світової спільноти про реальні наслідки атак. Лише за таких умов міжнародні ініціативи щодо припинення вогню можуть наблизитися до успіху, а слова Дональда Трампа про незадоволення діями Путіна здобудуть реальне підґрунтя для конкретних дипломатичних кроків.
