У центрі нової ескалації між США та Росією опинилися публічні заяви Дональда Трампа, який оголосив про передислокацію двох ядерних субмарин у “тактичні позиції”. Це стало відповіддю на провокаційний пост Дмитра Медведєва, який згадав радянську систему ядерного контрудару “мертва рука”. Подібна риторика з обох боків лише підсилює напругу між ядерними державами та створює ризики для глобальної безпеки.
Колишній президент Росії, а нині заступник голови Ради безпеки РФ, Медведєв, опублікував у Telegram пост, у якому закликав Трампа “уявити сценарій з серіалу The Walking Dead”, натякаючи на апокаліптичні наслідки. У відповідь Трамп заявив, що такі слова є неприйнятною загрозою і змусили його розгорнути підводні човни — “про всяк випадок, якщо це не просто слова”. Він підкреслив, що слова мають значення і можуть мати небажані наслідки.
Ця демонстрація сили з боку США супроводжується гнівною реакцією на останній ракетний удар Росії по Києву, який українська влада назвала найсмертоноснішим цього року. За словами президента Володимира Зеленського, серед 31 загиблого — п’ятеро дітей. Україна вже кілька місяців вимагає посилити захист повітряного простору, зокрема за рахунок систем Patriot.
Американський політикум неоднозначно сприйняв дії Трампа. Сенатор Кріс Кунс запитав: “Навіщо сигналізувати про передислокацію ядерних субмарин?” Пентагон утримався від коментарів, а експерти зазначили, що такі дії — це радше сигнал, а не крок до реальної конфронтації. Колишній морський полковник Марк Кансіан наголосив, що мова йде про “сигнал у найчистішому вигляді”.
Тим часом, Дональд Трамп дедалі активніше тисне на Кремль, погрожуючи не лише ядерною зброєю, а й новими санкціями. Він скоротив дедлайн для припинення вогню з 50 до 10 днів. Якщо Росія не погодиться, її очікують нові обмеження, включаючи вторинні санкції проти покупців російської нафти — переважно Китаю та Індії.
У цьому контексті Медведєв знову відповів на своїй сторінці в X (колишній Twitter), звинувачуючи Трампа в “ультимативній грі” і попереджаючи про небезпеку війни не лише з Україною, а й із самими США. Він повторно згадав “мертву руку” — автоматизовану систему ядерного удару, яка спрацьовує навіть у разі знищення командного центру РФ.
Водночас у самій Росії риторика Медведєва сприймається неоднозначно. Опозиціонер Михайло Ходорковський назвав його заяви “маренням людини, що топить страх у горілці”, наголошуючи на їх непредставницькому характері. Проте саме ці заяви стали причиною міжнародної напруги.
Трамп, зі свого боку, продовжив критику Росію в соціальних мережах, називаючи економіки Індії та РФ “мертвими” і звертаючись до Медведєва як до “невдахи-президента”. Такі публічні образи лише поглиблюють конфлікт. У відповідь, Медведєв заявив, що емоційна реакція Трампа лише доводить, що Росія мала рацію, відмовляючись від ультиматумів і ведучи переговори на власних умовах.
Надання Німеччиною двох систем Patriot Україні, а також домовленість з США про прискорене постачання нових зразків — ознака, що Захід не має наміру залишати Київ без підтримки. Президент Зеленський прямо закликав союзників посилити санкційний тиск: “Санкції працюють і мають бути жорсткішими, аби вдарити по всьому, що дозволяє Росії наносити такі удари”.
Особливу увагу привернула постать Стівена Віткоффа — спецпредставника Трампа, який уже чотири рази зустрічався з Путіним, намагаючись домовитися про припинення вогню. Його дипломатія базується не на Держдепартаменті, а на персональних контактах, що викликає занепокоєння щодо прозорості переговорів. Результати поки що невтішні: після кожної розмови Путіна з Віткоффом — нові обстріли.
Державний секретар США Марко Рубіо підкреслив, що Росія лише вдає прагнення до миру, а насправді саботує будь-які спроби припинити вогонь. За словами Рубіо, Путін поводиться наче дволикий Янус — спочатку говорить про мир, а потім продовжує бомбардування навіть віддалених від фронту міст.
Сам Путін публічно не відкидає переговори, але робить це в умовному тоні. Він заявив, що Росії потрібен “стійкий мир, який гарантуватиме безпеку обом сторонам”, фактично повторюючи старі вимоги про невступ України до НАТО та визнання територіальних захоплень.
Увесь цей контекст вказує на глибоку кризу міжнародної довіри. США демонструють готовність до рішучих кроків, навіть ризикованих, як розміщення ядерних субмарин. Росія, своєю чергою, тестує межі прийнятного, маніпулюючи ядерною риторикою і граючи на нервах західних лідерів. Україна залишається епіцентром конфлікту — як політичного, так і гуманітарного.
Очевидно одне: нинішня конфронтація вийшла за межі суто військових дій. Вона охоплює інформаційний простір, дипломатію, економіку і питання ядерної безпеки. На тлі дедалі жорсткіших заяв, ключову роль відіграватиме саме тверда і злагоджена позиція Заходу. Без неї Кремль лише посилюватиме шантаж, використовуючи таких персонажів, як Медведєв, для випробування світової терпимості.
