Трамп про ескалацію: «Він робить те, що зробив би будь-хто»
Новий виток напруження між США та Україною спровокував небачену хвилю атак з боку Росії. Після того як президент США Дональд Трамп оголосив про припинення військової та розвідувальної підтримки Києва, Кремль завдав масованого ракетного удару, знищуючи інфраструктуру та намагаючись змусити Україну до поступок на своїх умовах. Попри офіційні попередження і заклики до обережності, Трамп пішов на крок, що різко змінив розстановку сил.
Коли журналісти запитали Трампа, чи не вважає він, що російський президент Володимир Путін скористався ситуацією, той відповів: «Він робить те, що зробив би будь-хто, хто хоче швидше закінчити цю справу». За словами Трампа, теперішні атаки Росії на Україну — це «природна» реакція, оскільки Вашингтон перестав надавати Києву можливість захищатися за допомогою розвідданих і передових технічних засобів.
Президент США також заявив, що відновить допомогу лише за умови, що «Київ справді хоче врегулювання» — мовляв, якщо Україна не готова «сісти за стіл переговорів» і прийняти його пропозиції, Сполучені Штати вмиють руки.
Від різких слів до різких вчинків: чому Білий дім зупинив допомогу
Офіційно США припинили військову та розвідувальну допомогу Україні невдовзі після зустрічі Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським. Трамп поскаржився, що Київ «не цінує достатньо» підтримки Вашингтона, а також заявив, нібито саме Україна, а не Росія, є винною в затягуванні конфлікту.
Віцепрезидент Джей Ді Венс, присутній на зустрічі, пішов іще далі: назвав Зеленського «невдячним», звинувативши його в тому, що український лідер «грає у світову війну». У підсумку ця розмова призвела до указу президента США про різке скорочення будь-якої взаємодії з українською стороною, включно з передачею розвідданих, які дозволяли виявляти загрози ще до їх матеріалізації.
Ключові наслідки припинення допомоги:
- Втрата розвідувальної переваги: Україна більше не отримує оперативні попередження про можливі удари з боку Росії.
- Припинення постачання західних оборонних технологій: Зокрема, навіть суто оборонне обладнання, таке як боєприпаси для систем ППО, більше не надходить від США.
- Обмеження доступу до комерційних супутникових знімків: За ініціативою Білого дому, низка приватних космічних компаній США призупинила надання послуг із супутникового моніторингу українських позицій та пересування російських військ.
Російський ракетний удар: масштаб і наслідки
Відразу після оголошення про припинення допомоги Трампом Росія провела одну з наймасштабніших ракетно-дронових атак із початку війни. За повідомленням українських військових, лише за одну ніч було здійснено понад 60 пусків ракет різного типу та майже 200 ударів безпілотниками.
- Ціль — енергетика та промислові об’єкти: Під удар потрапили насамперед електростанції й газовидобувні комплекси в Полтавській області.
- Кількість постраждалих: За офіційними даними, близько восьми осіб отримали поранення, зруйновано десятки житлових будинків.
- Травматичний удар по моральному стану: Через тимчасову втрату американської розвідки вразливість української ППО відчутно зросла, що дає російським військам змогу з більшою точністю планувати удари.
Українські військові наголошують, що ці удари могли бути значно менш масштабними, якби Київ знав про маневри російських сил заздалегідь та отримував регулярні супутникові дані.
Двоїста риторика Трампа: санкції проти Росії vs. симпатія до Путіна
Трамп різко засудив атаку Росії на своїй платформі Truth Social, пригрозивши накласти «масштабні банківські санкції» та «митні обмеження» на Кремль, допоки «не буде укладено остаточної мирної угоди». Проте під час коментарів для преси в Овальному кабінеті президент США говорив у м’якшому тоні, майже виправдовуючи російські дії:
«Він хоче це закінчити. І я вірю, що Україна теж хоче закінчити, але, схоже, не поспішає. Вони отримують колосальні руйнування. Я їх не розумію», — сказав Дональд Трамп.
Такий підхід уже не вперше демонструє двоїстість політики адміністрації Трампа у «російському питанні»: публічно звучать заяви про санкції та готовність до тиску, водночас президент США уникає відкритої критики Володимира Путіна і повторює, що «довіряє йому, коли той каже, що прагне миру».
Нові переговори: чи є шанс на порозуміння?
Водночас запланована зустріч між представниками США та України в Саудівській Аравії наступного тижня може стати останньою спробою відновити хоча б часткову співпрацю. Американську делегацію очолять:
- Стів Віткофф: давній приятель Трампа та спецпредставник на Близькому Сході;
- Держсекретар Марко Рубіо;
- Радник із нацбезпеки Майкл Волтц.
З українського боку на перемовинах, імовірно, буде присутній міністр закордонних справ чи інший високопосадовець, уповноважений говорити про майбутню «мирну угоду» з Росією. Президент Володимир Зеленський уже неодноразово заявляв, що готовий обговорити з Вашингтоном пропозицію про спільний видобуток мінеральних ресурсів як інструмент більшої економічної залученості США в Україні. Такий крок мав посилити інтерес Америки до стабілізації в регіоні та надання дієвішої підтримки Києву.
Однак поки що Трамп не дає жодних сигналів про бажання суттєво посилювати обороноздатність України. Ба більше, він наголошує, що хоче від Києва однозначного підтвердження — «Вони справді готові домовлятися, а не затягувати конфлікт».
Наслідки для європейських союзників
Хоча санкції США проти Росії через нову атаку поки що лишаються лише у формі заяв, лідери ЄС б’ють на сполох: із початком президентства Трампа геополітична ситуація кардинально змінюється. Якщо раніше Вашингтон був головним союзником Києва та стримувальним фактором для Кремля, нині існує ризик, що адміністрація США може піти на поступки Москві задля «швидкого миру», нехтуючи довгостроковою стабільністю в регіоні.
Деякі європейські дипломати відкрито побоюються, що Трамп в односторонньому порядку домовиться з Путіним, залишивши Україну без дієвої підтримки й фактично узаконивши окуповані території. Зі свого боку, Україна потерпає від того, що її можливість протистояти російській агресії різко знизилася через брак американської розвідки та необхідних сучасних оборонних технологій.
Завершення: пошук «миттєвого миру» чи загроза затяжного конфлікту
Слова Трампа про бажання «зупинити смерть» контрастують із тим, що російська атака нанесла нові руйнування мирним жителям та інфраструктурі України. Президент США фактично вимагає, щоб Україна сама поступилася і «пішла на угоду», не отримуючи при цьому гарантій від Кремля.
Ситуація є критичною: якщо найближчим часом Вашингтон і Київ не знайдуть спільної позиції, українські війська залишатимуться вразливими для російських ударів, що може призвести до ескалації й значніших людських втрат. Усе це на тлі європейської тривоги та занепокоєння щодо геополітичних наслідків, коли найбільша світова держава дистанціюється від конфлікту, даючи перевагу одностороннім домовленостям із Кремлем.
Парадоксально, але Трамп продовжує заявляти про намір «припинити війну» швидко, тоді як його кроки, навпаки, можуть змусити Київ боротися майже без належної підтримки. Саме тому головним питанням лишається, чи перетвориться цей «план швидкого миру» на масове кровопролиття, коли збройна сила Росії не стримуватиметься американськими ресурсами та міжнародними гарантіями безпеки.
