Після саміту Трампа й Сі у Пусані очікування ринку сягнули піку. Інвестори повірили, що Вашингтон послабить обмеження на продаж високопродуктивних чипів Nvidia Blackwell до Китаю. Акції компанії підскочили, а капіталізація вперше перевищила $5 трильйонів. Але президент США швидко остудив емоції, заявивши: «Ми говорили про чипи, але не про Blackwell».
Попри дипломатичні жести, експортний контроль США залишається жорстким. Зустріч двох лідерів, яка принесла поступки в інших сферах — від фентанілових тарифів до зниження мит на сировину — не змінила головного правила: технологічна перевага у сфері штучного інтелекту є елементом національної безпеки.
Трамп уточнив, що Вашингтон не планує дозволяти продаж найпотужніших AI-процесорів Китаю. Під санкційним наглядом лишаються Blackwell, нове покоління прискорювачів для нейронних мереж, які перевершують попередні серії H100 та H20.
Раніше США вже видали обмежені ліцензії на постачання урізаних чипів H20, розроблених спеціально для китайського ринку. Але Пекін фактично заблокував їхнє використання, наказавши держкомпаніям уникати продуктів Nvidia. Китайська влада пояснила це «ризиками безпеки», натомість стимулюючи власних виробників на кшталт Huawei і Birentech.
Дженсен Хуанг, керівник Nvidia, неодноразово виступав проти суворих обмежень. За його словами, вони лише сприяють розвитку конкурентів із КНР. Але навіть його активне лобіювання у Вашингтоні не змогло змінити позицію Білого дому. Трамп прямо заявив, що «експорт Blackwell не розглядається».
Для Nvidia це означає стратегічну невизначеність. Китай залишається найбільшим ринком напівпровідників у світі, а обмеження на постачання створюють втрати у мільярди доларів. Після заборони 2022 року компанія вже списала частину прибутків і тепер не включає китайський ринок у фінансові прогнози.
Проте ситуація не однозначна. США водночас зберігають контроль і прагнуть отримати вигоду: адміністрація Трампа оголосила про плани утримувати 15% виручки Nvidia від китайських продажів. Такий механізм не має чіткої юридичної рамки, але демонструє, як економічні й політичні важелі переплітаються у новій торговій архітектурі.
Питання, чи може Вашингтон дозволити експорт «урізаних» Blackwell, залишається відкритим. Трамп ще в серпні натякав, що може погодити продаж чипів із «мінус 30–50% потужності», однак технічних параметрів таких модифікацій досі немає.
Тим часом Huawei продовжує розвивати власну архітектуру Ascend, а державні корпорації Китаю інвестують у дослідження нейропроцесорів. Для США це сигнал: навіть без доступу до Nvidia Китай не зупиниться. Експерти називають це «гонкою обмежень», де кожна сторона адаптується до нових бар’єрів швидше, ніж ті вступають у дію.
Після Пусанського саміту позиція Вашингтона виглядає прагматичною: чіпи стали геополітичною валютою. Якщо торгівельна війна минулого десятиліття крутилася навколо сталі й алюмінію, то нині головний фронт — обчислювальна потужність. І саме Nvidia опинилася в центрі цієї битви.
Для ринку штучного інтелекту це створює подвійний ефект. З одного боку, обмеження стимулюють розвиток альтернативних гравців у Південній Кореї, Японії та Тайвані. З іншого — США ризикують втратити частку світового експорту, якщо Китай успішно імпортує технології через посередників або створить власну базу виробництва.
Аналітики зазначають, що короткостроково позиція Трампа стабілізує політичний фон. Але довгостроково — зберігає конфлікт між свободою ринку та безпековими пріоритетами. Без чіткої стратегії щодо контролю технологій Вашингтон може отримати не домінування, а фрагментацію ланцюгів постачання.
Для інвесторів ситуація теж амбівалентна. Високі очікування щодо пом’якшення експортного режиму змінились обережністю. Капіталізація Nvidia залишається рекордною, але частка ризику зросла. Технологічні акції реагують на кожну заяву Білого дому, і «чипова політика» стає індикатором стану всієї економіки.
Наразі Blackwell залишається символом нової епохи — епохи, де технологія є інструментом впливу. І хоча Трамп заявив, що «це питання між Китаєм і Nvidia», реальність показує інше: доля кожного процесора вирішується у геополітичних кабінетах.
Якщо Вашингтон прагне стримати Китай, то повна заборона експорту Blackwell лише відтермінує неминуче — появу китайського аналогу. Якщо ж США шукають рівновагу між конкуренцією і глобальною економічною інтеграцією, доведеться створювати нову модель контролю технологій, а не лише блокувати продажі.
У найближчі місяці очікується продовження діалогу між Nvidia, Міністерством торгівлі США та китайськими регуляторами. Але поки що будь-які надії на «великий прорив» варто відкласти. У цій війні чипів кожен крок вимірюється не доларами, а геополітичним впливом.
