Виступ Дональда Трампа на Генасамблеї ООН знову загострив дискусію довкола енергетичної політики ЄС. Президент США заявив, що купівля російської нафти й газу фактично підтримує війну проти України. «Європа має негайно припинити всі закупівлі, інакше ми марнуємо час», — наголосив він.
Попри різке скорочення залежності від російських поставок після 2022 року, Європейський Союз і досі імпортує частину енергоносіїв. Зокрема, Росія зберігає позиції серед ключових постачальників зрідженого природного газу (LNG) до ЄС, змагаючись із Катаром та США. Брюссель планує повністю відмовитися від цих потоків до 2027 року.
За даними Eurostat, у другому кварталі 2025 року російський трубопровідний газ становив близько 8% імпорту ЄС. Хоча ці обсяги виглядають скромно на тлі глобального ринку, для низки країн вони мають критичне значення, особливо в умовах затяжної енергетичної кризи.
Окремим вузлом залежності залишається нафта. За даними компанії Kpler, Словаччина та Угорщина щодня отримують приблизно 100 тисяч барелів російської нафти трубопроводом «Дружба». Їхні нафтопереробні заводи технологічно пристосовані саме під цю сировину, тому перехід на альтернативи вимагатиме значних витрат.
Аналітики підкреслюють, що навіть за бажанням, швидкий розрив із Москвою стане болючим для окремих економік Європи. Альтернативні поставки морським шляхом коштують дорожче, а найімовірніший маршрут через Хорватію обмежений за пропускною здатністю. Це зумовлює суперечності всередині ЄС щодо термінів відмови від російських ресурсів.
Вашингтон наполягає на політичній ціні співпраці з Кремлем. Для Трампа закриття енергетичних потоків означає посилення тиску на Москву й демонстрацію трансатлантичної єдності. Але для окремих європейських урядів головною залишається економічна безпека та соціальна стабільність у власних країнах.
Вимога США актуалізує стару дилему Європи: чи готовий континент швидко й болісно відмовитися від дешевого російського палива заради довгострокової безпеки? Часу на ухвалення рішень дедалі менше, адже Кремль і далі використовує енергетику як інструмент впливу на Захід.
