Тема мирних домовленостей, майбутнього України та зовнішньополітичних заяв світових лідерів знову опинилася в центрі міжнародної уваги після слів президента США Дональда Трампа. Під час зустрічі з бізнес-лідерами у Білому домі він заявив, що нібито 82% українців хочуть укладення угоди для завершення війни. Ця теза прозвучала як узагальнення громадських настроїв, однак не була підкріплена жодними деталями щодо джерела даних. Саме це і стало підґрунтям для нової хвилі дискусій, адже питання суспільної думки в умовах війни – складне, багатовимірне та потребує особливої точності.
У своїй промові Трамп додав, що українці щотижня зазнають величезних втрат і тому нібито прагнуть завершення бойових дій шляхом домовленості. Він зазначив, що ці втрати, на його думку, вимагають переосмислення підходів до переговорів, а також підкреслив, що президент України Володимир Зеленський має бути реалістичним. Подібне формулювання іноземного лідера неминуче породжує запитання про те, яким саме баченням реальності він керується та на яких фактах ґрунтує власні поради для країни, що бореться за свою незалежність.
Трамп також міркував про українські вибори й підкреслив, що, на його думку, Україна вже давно їх не проводила. Він поставив риторичне запитання про те, коли саме в країні можуть відбутися наступні президентські вибори. Це твердження прозвучало у контексті його роздумів щодо демократичних процесів, хоча не врахувало одного з найважливіших факторів – стану воєнного часу. Українське законодавство, як і законодавства більшості країн світу, передбачає обмеження проведення виборів під час повномасштабних бойових дій. І хоча дискусії щодо того, наскільки ці обмеження є гнучкими, справді точаться, вони не можуть розглядатися поза реаліями загроз безпеці та функціонуванню державних інститутів.
Заява про 82% українців, які нібито хочуть укладення угоди, викликала подив серед експертів. В Україні регулярно проводяться соціологічні дослідження навіть під час війни, однак ні одне з відомих опитувань не підтверджувало цифри, названої Трампом. Відсутність згадування джерела даних у його промові лише підсилює сумніви щодо достовірності цієї оцінки. Важливо також усвідомлювати, що будь-які опитування громадської думки під час війни відображають водночас і поточний рівень втоми суспільства, і готовність громадян до захисту країни, і передусім – прагнення до справедливого миру, а не просто завершення бойових дій за будь-яку ціну.
Володимир Зеленський раніше вже реагував на твердження Трампа щодо необхідності проведення виборів. Його коротка відповідь англійською – «I am ready for ever» – отримала широку підтримку серед українців, адже відображала принципову позицію: українська демократія продовжує існувати навіть у найскладніших умовах, а державні інституції адаптуються до викликів війни. Водночас сама реакція підкреслила розбіжності в розумінні ситуації між Києвом і тими політиками у світі, які прагнуть оцінювати українські події лише через призму власних внутрішніх інтересів.
Не менш промовистою була згадка медіа про те, що Трамп нібито сподівається на укладення угоди «до Різдва». Ця теза з Financial Times стала ще однією точкою дискусії, адже будь-які прогнози щодо дипломатичного врегулювання війни без врахування позиції України та реальних умов безпеки виглядають передчасними. Досвід останніх років показує, що поспішні домовленості, які не враховують українські інтереси, не здатні зупинити агресію, а лише переносять її у відкладений формат.
Суспільна думка в Україні сьогодні ґрунтується не на абстрактних цифрах, а на щоденному досвіді людей, які живуть в умовах повітряних тривог, руйнувань, втрат і боротьби за свободу. Українці прагнуть миру, але це прагнення нерозривно пов’язане зі справедливістю, безпекою, відновленням територіальної цілісності та гарантіями, що нові атаки не повторяться. Тому будь-які заяви про бажання українців укласти «угоду», зроблені без контексту, спрощують складну реальність, зводячи її до зручної для політичних виступів формули.
На тлі цього політична риторика міжнародних лідерів має особливу вагу. Кожне слово про мир, переговори та майбутнє України резонує в суспільстві, у дипломатичних колах та в самій Україні. Тому важливо, аби такі заяви спиралися на факти, визнані джерела та враховували реальні настрої українців. Прагнення миру – загальнолюдська цінність, але шлях до справедливого миру не може бути нав’язаний ззовні. Він має бути вироблений у співпраці з Україною, у повазі до її голосу та її права визначати власну долю.
