Президент США Дональд Трамп закликав Росію припинити обстріли українських міст та заявив, що Володимир Зеленський начебто готовий відмовитися від контролю над Кримом в обмін на мирну угоду. Наслідки цієї заяви для переговорного процесу та безпеки регіону.
Дональд Трамп наполіг, що Москва має негайно припинити військові удари по українській території та назвав цю агресію безглуздою, водночас допустивши можливість, що президент України Володимир Зеленський може відмовитися від Криму як частини мирної угоди з Кремлем. Ця заява прозвучала вартово в Нью-Джерсі після зустрічі лідерів у Ватикані й викликала шквал політичних реакцій у США, Європі та Києві.
За словами Трампа, він «розчарований» тим, що Росія продовжує обстріли українських міст, попри обіцянки припинити вогонь. Він нагадав, що зустріч із Зеленським у ватиканській базиліці в суботу пройшла «дуже добре», але водночас порушив тему Криму, зазначивши: «Крим забирали 12 років тому, не варто говорити про це зараз — спитайте Обаму та Байдена». Таким чином Трамп переклав відповідальність на попередників та підкреслив, що «це не моя війна, це війна Байдена».
Американські пропозиції щодо завершення трирічного конфлікту торкалися визнання статусу Криму за Росією та де-факто контролю інших окупованих територій у складі якоїсь перехідної угоди. Водночас українська та європейська сторони наполягають на тому, що питання територій слід обговорювати лише після встановлення стійкого перемир’я. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відкрито заявив, що Україна «не повинна погоджуватися на занадто великі поступки», а представники ЄС закликали до обережності задля збереження єдності Заходу.
Зі свого боку Володимир Зеленський у вечірньому зверненні на платформі Telegram повідомив, що Росія здійснила майже 70 атак лише в неділю, і висловив незадоволення недостатнім тиском світової спільноти на Кремль. За його словами, «реальна активність російської армії доводить: зараз на агресора чиниться замало тиску, щоб зупинити війну». Президент України підкреслив готовність до діалогу, але водночас повторив, що сецесія частини свого суверенного простору в жодному разі не може бути початковою умовою для перемир’я.
У Сполучених Штатах думки розділилися. Держсекретар Марко Рубіо попередив, що без швидкого прогресу в перемовинах адміністрація може припинити свої зусилля зі сприяння угоді, а на програмі NBC він застеріг: «Ми не можемо продовжувати витрачати час і ресурси на переговори, які не мають шансів на успіх». Водночас лідер демократів у Сенаті Чак Шумер висловив серйозне занепокоєння, назвавши ідею залишити Україну без Криму «моральною трагедією» та закликав захищати досягнення українського опору.
Раніше в рамках зустрічі у Ватикані Трамп також жорстко розкритикував Володимира Путіна, наголосивши, що «немає жодних підстав» обстрілювати житлові райони. У відповідь російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва продовжить вражати лише ті об’єкти, які «використовуються військовими», а цивільні руйнування — неминучий побічний ефект дій проти «терористичної інфраструктури». Такі формулювання свідчать про намір Кремля зберегти військовий тиск нарівні з дипломатичними маневрами.
На тлі цих заяв Київ уже звернувся до стратегічних партнерів із вимогою не дозволяти жодних поступок щодо суверенітету. Офіційний представник українського МЗС наголосив, що будь-який компроміс стосовно Криму повинен бути остаточно відкинутий, адже півострів вважається невід’ємною частиною України за міжнародним правом і рішеннями ООН. У ЄС також заявили, що статус Криму не підлягає перегляду, і рішення президента Трампа можуть підірвати єдність країн, які підтримують Україну.
Експерти з міжнародних відносин зазначають, що подібні публічні натяки на територіальні поступки створюють небезпечний прецедент: будь-який злом політичної константи щодо Криму може спровокувати нові націоналістичні хвилі в самому серці Європи та підірвати довіру до системи колективної безпеки. Професор політології в Києві Олександр Бондаренко попереджає: «Навіть натяк на відмову від Криму дає Кремлю аргумент для подальшого шантажу та вимог, і це поставити під загрозу не лише Україну, а й усі країни-союзники».
Водночас частина аналітиків вважає, що Трамп прагнув не стільки запровадити дійсні умови мирної угоди, скільки справити враження «миротворця» напередодні виборчої кампанії в США. Цю версію підтримують і коментарі його радника з національної безпеки Майка Волтца, який запевнив, що президент «відчуває фрустрацію як від Путіна, так і від Зеленського», але зберігає рішучість сприяти угоді. Такий стиль дипломатичного тиску може зіграти на руку лише тоді, коли за ним стоять реальні строки, юридичні гарантії та участь міжнародних посередників.
З огляду на складність переговорного процесу та зацікавленість обох сторін у збереженні обличчя, сучасні перемовини нагадують дипломатичний марафон із високими ставками. Ключовими питаннями залишаються формат і тривалість перемир’я, повернення полонених, відновлення інфраструктури та режим безпеки в прикордонних регіонах. Розмова про Крим, відкладена на потім, може перерости в головну перепону, якщо Москва і Київ не знайдуть компромісу щодо його статусу відповідно до міжнародного права.
Наслідки заяв Трампа в контексті світової безпеки можуть мати широкомасштабні наслідки: Східна Європа, яка вже пережила хвилю військових конфліктів, опинилася перед загрозою нової хвилі напруги. Будь-яке рішення про визнання анексії Криму може спровокувати лавину судових позовів у міжнародних судах та підірвати систему колективної безпеки в рамках ООН. Водночас відмова від територіальних претензій у ході попередніх переговорів стане важливим прецедентом для інших регіональних конфліктів.
Таким чином, заклик Дональда Трампа до припинення атак і його натяки на поступки щодо Криму відкривають новий етап складного міжнародного процесу. Подальший розвиток подій залежить від того, чи вдасться залучити всі зацікавлені сторони до реального діалогу, залишивши за дужками політичні амбіції та прагнення швидкого піару. Лише за умови чіткої координації між Вашингтоном, Брюсселем і Києвом можна сподіватися на справді ефективне завершення бойових дій і тверді гарантії безпеки для України та всього регіону.
