За останніми даними, Туреччина виступає як потенційно важливий партнер для Європи в період пошуків нових гарантій безпеки для України. З огляду на нестабільність у регіоні та зусилля Європи посилити власну обороноздатність, а також забезпечити гарантії безпеки для України в рамках можливого припинення вогню, турецька позиція набуває особливої ваги.
Європейські країни останнім часом змушені переглядати свої безпекові стратегії через численні фактори: зміну політичного курсу США, ризики для трансатлантичного альянсу та загрозу з боку Росії. У цьому контексті питання безпеки для України набуває першорядного значення. Під впливом нових викликів, пов’язаних із завершенням війни та можливим перемир’ям, країни Європи шукають гарантії, які могли б забезпечити стабільність і запобігти ескалації конфлікту в регіоні.
Зміна американського курсу, зокрема план президента Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні, стала поштовхом для європейських держав переосмислити свій підхід до регіональної безпеки. При цьому з’явилося питання: чи може Туреччина зіграти роль моста між Заходом та Сходом, враховуючи її стратегічне розташування та військовий потенціал?
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом в Анкарі, Туреччина. Некати Савас/EPA, через Shutterstock
Турецька стратегія та можливості для співпраці
Відповідно до аналітиків, Туреччина має всі передумови для того, щоб бути активним гравцем у створенні нового безпекового устрою. Турецька влада, зокрема президент Тайіп Ердоган, неодноразово підкреслювала важливість інтеграції Туреччини до європейської системи безпеки. Попри суперечності щодо правових норм, морських питань з Грецією та Кіпром, а також затяжну проблему з членством у ЄС, європейські лідери дедалі частіше визнають, що без участі Туреччини нові проекти можуть бути не такими ефективними.
За словами колишнього турецького дипломата Сінана Ульгена, країни Європи, які раніше вважали, що можуть обходитися без Туреччини, сьогодні змушені переглядати свої підходи: «Європейці вже розуміють, що Туреччину більше не можна виключати з розрахунків». Ця позиція стає особливо актуальною в умовах, коли потрібно забезпечити не лише оборонну готовність, але й стабільність регіону в цілому.
Під час нещодавніх переговорів у Анкарі польський прем’єр-міністр Дональд Туск висловив конкретну пропозицію, згідно з якою Туреччина має взяти на себе «найбільшу спільну відповідальність» за забезпечення миру в Україні та стабільність у регіоні. Цей крок розглядається як спроба залучити Туреччину до розробки нового безпекового механізму, що враховуватиме інтереси як України, так і інших європейських країн.
Військовий потенціал та економічні можливості
Турція вже демонструє свій потенціал у військовій сфері. Як член НАТО з другим за величиною військом, країна активно розвиває власну оборонну промисловість: виробництво літаків, танків, морських кораблів та безпілотних літальних апаратів набуває нових масштабів. За даними, обсяги експорту оборонної продукції Туреччини досягли 7,1 мільярда доларів у 2024 році. Такий успіх дозволяє не лише забезпечувати власні потреби, а й виступати експортером сучасних технологій, що може стати додатковим стимулом для співпраці з країнами Європи.
З іншого боку, Туреччина має досвід участі у миротворчих місіях та організації переговорів. Вона була однією з перших країн, що запропонували свою допомогу у врегулюванні конфлікту на Донбасі, а також влаштовувала переговорні процеси на ранніх етапах війни в Україні. Турецькі ініціативи щодо відновлення діалогу між сторонами конфлікту можуть стати важливим внеском у створення стабільного регіонального устрою.
Кораблі та вертольоти ВМС Туреччини беруть участь у військових навчаннях Blue Homeland-Mavi Vatan 2025 в Егейському морі, біля берегів турецького прибережного міста Мармарис, 9 січня 2025 року. Кенан Гурбуз
Спільні інтереси та виклики у відносинах із Росією
Незважаючи на потенційні переваги співпраці, Туреччина змушена балансувати між власними інтересами та складною геополітичною ситуацією в регіоні. Одним із ключових питань залишається її ставлення до Росії. Протягом війни в Україні Туреччина підтримувала військову допомогу Україні і заявляла про свою підтримку територіальної цілісності держави, проте одночасно не вводила санкції проти Москви. Турецькі зв’язки з Росією у сферах енергетики, туризму та торгівлі залишаються важливим чинником, що ускладнює формування однозначної позиції.
Аналітики відзначають, що для того, щоб повноцінно інтегруватися в новий європейський безпековий механізм, Туреччині необхідно визначитися з позицією щодо Росії. «Основне питання, яке постане перед Туреччиною, стосується її відносин з Росією, адже суть європейської безпеки полягає в тому, щоб розглядати Москву як потенційну загрозу», – говорить Сінан Ульген. Для розширення своєї ролі в новій системі безпеки Туреччина має обрати одну зі сторін, що дозволить більш чітко визначити її стратегічні пріоритети.
Європейські країни розглядають варіант інтеграції Туреччини у власні оборонні та безпекові ініціативи. Однією з можливих платформ для цього є програма Європейського механізму миру (European Peace Facility), яка могла б стати основою для більш глибокої співпраці з Анкарою. Турецькі представники наголошують, що повноцінна участь Туреччини у таких проектах дозволить Європі не лише покращити свою обороноздатність, а й зайняти активну позицію на глобальному рівні.
За словами турецьких чиновників, спільні інтереси, такі як боротьба з тероризмом, питання міграції та протидія гібридним загрозам, можуть стати основою для тіснішої співпраці з країнами Європи. Спільна робота у цих сферах дозволить обом сторонам розвивати взаємовигідні проекти, які сприятимуть зміцненню безпеки та стабільності в регіоні.
У сучасних геополітичних умовах Туреччина має унікальну можливість стати ключовим партнером для Європи та України. Сучасні виклики, зумовлені зміною американської політики та необхідністю посилення європейської обороноздатності, відкривають нові горизонти для співпраці. Турецький досвід у військовій галузі, активна оборонна промисловість та історія участі у миротворчих ініціативах роблять Анкару перспективним кандидатом на роль гаранта стабільності у регіоні.
Попри існуючі суперечності з боку ЄС, питання взаємодії з Туреччиною набуває все більшого значення. Інтеграція Туреччини у новий безпековий механізм може стати важливим кроком для забезпечення гарантій безпеки України, що, у свою чергу, сприятиме стабілізації ситуації в Європі. Проте, щоб реалізувати цей потенціал, Анкара має чітко визначитися зі своєю зовнішньою політикою щодо Росії та зберегти баланс між власними національними інтересами та вимогами європейської спільноти.
Сучасна геополітична арена вимагає від усіх учасників активних рішень та готовності до компромісів. Туреччина, яка протягом останніх років демонструвала здатність балансувати між різними світовими гравцями, може стати тією ланкою, що об’єднає інтереси Заходу та Сходу. Враховуючи потенціал турецької оборонної промисловості, її військовий досвід та стратегічне розташування, європейські країни все більше готові брати до уваги Анкару як важливого партнера у створенні нового безпекового устрою.
Таким чином, майбутнє співробітництво між Туреччиною, Європою та Україною залежатиме від здатності країн знайти спільні точки дотику та врахувати інтереси всіх сторін. Якщо турецька влада зуміє чітко окреслити свою зовнішньополітичну позицію та продемонструвати готовність брати активну участь у нових ініціативах, Туреччина може стати важливим гарантами миру та стабільності в регіоні. Цей процес відкриває нові перспективи для зміцнення трансатлантичних зв’язків та побудови більш стійкого та передбачуваного міжнародного порядку, що відповідає сучасним геополітичним викликам.
