Корупція є серйозною проблемою для України, яка послаблює економіку, підриває довіру до державних інституцій і гальмує розвиток держави. Особливо гостро питання боротьби з корупцією постало після початку великої війни в 2022 році, коли національні ресурси стали більш важливими, ніж будь-коли. Згідно з даними платформи Опендатабот, з початку воєнного конфлікту кількість винесених вироків за корупційні правопорушення знизилася, а у 98% випадків покаранням за корупцію обмежилися лише штрафами.
Динаміка антикорупційних вироків
До війни щороку фіксувалося близько 2500 вироків за корупційні правопорушення, а у 2021 році реєстр поповнився 6870 записами. Проте після початку війни ці цифри суттєво знизилися: з початку 2022 року винесено 6877 вироків, а у 2024 році — 1758 вироків за корупційні діяння. Це свідчить про те, що судова система опинилася під значним навантаженням, і боротьба з корупцією відійшла на другий план.
Причини такої тенденції зумовлені кількома факторами. Зокрема, під час війни було змінено вимоги до декларування статків посадовців: подання декларацій стало добровільним, а контроль за цим процесом з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) був призупинений. Це призвело до зниження кількості порушень, які виявляються та розслідуються.
Види покарань: штраф як основний інструмент
Однією з головних проблем у боротьбі з корупцією є м'якість судових вироків. У 98% випадків порушники обмежуються штрафами, які не завжди є достатнім стримуючим фактором для запобігання подібним правопорушенням. Лише у 1,5% випадків суди винесли вироки з покаранням у вигляді позбавлення волі — це всього 27 вироків з усіх корупційних справ за поточний рік. Така практика викликає занепокоєння, оскільки штрафи часто сприймаються корупціонерами як незначні витрати, а не серйозне покарання.
Експерти зазначають, що для ефективної боротьби з корупцією необхідне посилення санкцій, оскільки саме жорсткіші вироки могли б стати дієвим стримуючим механізмом. У країнах, де корупція активно переслідується законом, зокрема в країнах ЄС, позбавлення волі за корупційні правопорушення є звичайною практикою, що суттєво впливає на зниження рівня корупції в державних органах.
Найбільш поширені статті та регіональні особливості
Корупційні правопорушення охоплюють різні види діянь. У 2024 році основні статті, за якими засуджували корупціонерів, включали:
- Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі — за цією статтею було винесено 663 вироки, що становить 37,7% від загальної кількості. Це на третину менше, ніж у попередньому році, що може свідчити як про зміну пріоритетів у розгляді справ, так і про зменшення виявлених фактів таких порушень.
- Несвоєчасне подання декларацій — винесено 623 вироки (35,4%). Ця стаття зазнала суттєвого зростання, що пов'язано із завершенням декларування у квітні 2024 року. Неспівпадіння у строках подачі документів спричинили значне збільшення справ у судах.
- Порушення вимог щодо конфлікту інтересів — 281 вирок (16%). Це вдвічі менше, ніж у 2023 році, що може свідчити про певне зниження уваги до цієї категорії порушень з боку контролюючих органів.
Щодо регіональних особливостей, найбільше вироків було винесено у Львівській області (172 справи), на Вінниччині (151 справа) та в Одеській області (115 справ). Високий рівень вироків у цих регіонах, на думку представників НАЗК, свідчить більше про стабільну роботу місцевих судів, ніж про реальний рівень корупції.
Нові підходи в антикорупційній діяльності
В умовах воєнного стану контроль за декларуванням став більш вибірковим. НАЗК, враховуючи поточні обставини, впровадило систему автоматичних перевірок. Це означає, що основна увага приділяється деклараціям із високим рівнем ризику. За даними НАЗК, за дев’ять місяців 2024 року правоохоронні органи відкрили 126 кримінальних проваджень за матеріалами агентства.
Така практика допомагає швидше виявляти найгучніші та найзагрозливіші випадки корупції, проте вона також залишає без належного контролю значну частину декларацій. Відсутність повного моніторингу дозволяє багатьом корупціонерам уникати покарання або отримувати лише незначні штрафи.
Плани уряду та важливість посилення санкцій
На тлі численних корупційних скандалів уряд намагається посилити боротьбу з корупцією. На виконання рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та президента України був затверджений план щодо протидії корупційним правопорушенням серед різних категорій посадовців, зокрема у МСЕК (Медико-соціальній експертній комісії). Ці заходи мають на меті зменшити рівень корупції та забезпечити більш прозоре використання державних ресурсів, особливо у критичний воєнний період.
Однак боротьба з корупцією потребує не лише рішень на рівні уряду, але й ефективного правосуддя. Призначення штрафів як основної форми покарання не здатне повноцінно стримувати корупцію, особливо серед посадовців, які розуміють, що їхні діяння можуть залишитися практично безкарними. Експерти наполягають на тому, що збільшення частки вироків із позбавленням волі та посилення контролю з боку правоохоронних органів можуть стати дієвими інструментами у боротьбі з корупцією в Україні.
Таким чином, для досягнення реальних результатів у зменшенні рівня корупції необхідні більш рішучі кроки, включаючи підвищення жорсткості санкцій, автоматизацію перевірок та систематичний моніторинг. Тільки комплексний підхід здатен змінити ситуацію, допомагаючи Україні рухатися в напрямку чесного й прозорого управління.
