Близько дев’ятої ранку — тривожні звуки над містом
У неділю, 20 квітня 2025 року, в російсько-контрольованому Донецьку місцеві мешканці та «оперативні служби» повідомили про серію вибухів, які пролунали після 09:00 за київським часом. Державне інформаційне агентство ТАСС, посилаючись на власні канали зв’язку в «місцевому оперативному штабі», зафіксувало щонайменше три окремі детонації. Паралельно агентство РІА цитує свого кореспондента, який перебував у центрі міста, та підтверджує той самий підрахунок — три вибухи в різних частинах Донецька, що, за твердженням «офіційних представників», не завдали серйозних руйнувань.
Втім, незалежно перевірити масштаби й характер цих вибухів не вдалося через обмежений доступ міжнародних спостерігачів і постійні перешкоди з боку російських окупаційних адміністрацій. Водночас, за спостереженнями очевидців у соцмережах, звук детонації супроводжувався підйомом диму над будинками, а про можливі жертви або постраждалих на момент публікації звітів не надходило.
Великоднє перемир’я Путіна — слова й реальність
За кілька годин до цього інциденту Кремль офіційно оголосив одностороннє припинення бойових дій «до кінці великодньої ночі за московським часом». Президент РФ Володимир Путін звернувся з указом, у якому наказав «повністю зупинити всі військові активності на лінії зіткнення» до полуночі (21:00 за Гринвічем) 20 квітня. З огляду на те, що Пасха в цьому році впала на той самий день як у православних, так і в західних християн, Кремль прагнув продемонструвати себе миролюбною силою, що цінує християнські традиції.
Однак вже ввечері суботи українські військові зафіксували понад сто обстрілів зі ствольної й реактивної артилерії, а вранці неділі Генеральний штаб ЗСУ доповів про 59 випадків артобстрілів та 5 невдалих штурмових спроб прорвати позиції українських захисників на Донбасі. Міністерство оборони України називає великоднє «перемир’я» не більш ніж інформаційною операцією Москви, спрямованою на створення фальшивої паузи й відволікання уваги світової спільноти.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Президентом Фінляндії. Прес-служба Президент України
Реакція української влади та суспільства
Президент Володимир Зеленський у своєму Великодньому зверненні наголошував, що Київ готовий піти на справжнє припинення вогню на 30 днів, але тільки за умови взаємного миру й відсутності обстрілів. «Україна діятиме дзеркально: якщо ворог не відмовиться від вогню, ми не зволікатимемо з відповіддю» — заявив глава держави, одягнутий у національну вишиванку на фоні Собору Святої Софії у Києві.
Громадські організації та волонтерські рухи України оприлюднили заяви, в яких підкреслили: справжнє перемир’я має включати в себе не лише мовчання гармат, а й гарантований гуманітарний доступ до постраждалих, обмін полоненими та створення умов для евакуації мирних жителів із зони бойових дій. Зокрема, Червоний Хрест закликав Росію та Україну «дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права» й забезпечити безпечний коридор для цивільних.
Окупаційна адміністрація Донецька: мінімум подробиць
Офіційні ресурси так званої «ДНР» надали коротке повідомлення про вибухи, уникаючи слова «обстріл» чи «удар». Заяви обмежилися формулюванням «три вибухи в центральній частині Донецька», без уточнення технічних деталей та версій. Відповідні Telegram-канали, близькі до окупаційної влади, звернули увагу на «відсутність жертв серед мирного населення», але не спромоглися пояснити джерело детонацій — чи то артилерійські міни, чи мінометні міни, чи ракетні снаряди.
Місцеві медіа стверджують, що у кількох будинках поблизу епіцентру вибухів позлітали шибки, а деякі вікна були пошкоджені уламками. Люди, які вийшли на вулицю, бачили пожежно-рятувальні машини та автозаки з поліцією, що оточили квартал. Проте будь-яка інформація про поранених чи загиблих відсутня.
У контексті інформаційної війни
Ці вибухи в Донецьку стають частиною ширшої стратегії Кремля: водночас із символічним «затишшям» на передовій Росія демонструє внутрішній порядок та стійкість власної окупаційної адміністрації. Пов’язуючи свято Пасхи з пафосними богослужіннями у Храмі Христа Спасителя за участю Путіна та Патріарха Кирила, Москва намагається створити картинку «єдності держави й церкви», водночас використовуючи військові провокації для стримування України.
Аналітики зазначають: подібні маніпуляції — не новинка для російської пропаганди. Перемир’я на папері виглядає як жест доброї волі, але за фактом перетворюється на паузу для перегрупування сил або на спробу зменшити дипломатичний тиск на Кремль з боку Заходу.
Міжнародна оцінка та подальші перспективи
Європейський Союз і Сполучені Штати відзначили «крок назустріч» Кремля, але водночас закликали до конкретних дій: «Будь-яке перемир’я має тривати більше години та передбачати відмову від обстрілів». У Раді Безпеки ООН продовжують обговорення санкцій, а кілька країн уже заявили про посилення обмежень проти російських банків і оборонних підприємств.
Експерти військової сфери попереджають: якщо в найближчі дні не вдасться досягти реального припинення вогню, ризик масштабного наступу з боку росіян у травні-червні зросте. Разом із тим, українська армія зміцнює оборонні укріплення на лінії зіткнення та нарощує вогневу потужність, щоб упередити будь‑які ворожі спроби прориву.
