У київському метро вирішили по-новому організувати простір на платформі. На станції «Сирець» розпочали тестування зонування, яке має допомогти пасажирам краще орієнтуватися під час перебування на станції, особливо у ситуаціях, коли метро використовується не лише для поїздок, а й як укриття.
На перший погляд нововведення може здатися звичайною системою навігації. Однак за ним стоїть значно ширша проблема: під час повітряної небезпеки на станціях метро одночасно можуть перебувати сотні людей із різними потребами. Серед них — батьки з маленькими дітьми, люди з обмеженою мобільністю, пасажири з домашніми тваринами та ті, кому через вік або стан здоров’я необхідно сидіти.
Саме для таких ситуацій на платформі «Сирця» визначили окремі ділянки. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.
Кого тепер просять розміщуватися в окремих зонах
На платформі встановили спеціальні навігаційні наліпки, які підказують пасажирам, де бажано перебувати представникам різних категорій.
Зокрема, передбачені зони для:
пасажирів із дітьми;
маломобільних людей;
людей із тваринами;
пасажирів, яким потрібне місце для сидіння.
Ідея полягає не в тому, щоб жорстко розділити людей або створити додаткові правила поведінки в метро. Навпаки, зонування має допомогти пасажирам самостійно обирати місце з урахуванням власних потреб та потреб людей поруч.
У Київському метрополітені окремо наголошують: нові позначення мають виключно рекомендаційний характер. Працівники підземки не збираються примусово переміщувати людей з однієї частини платформи до іншої.
Це важлива деталь, адже в години пік простір на платформі й без того може бути максимально завантаженим. Якщо ж станція додатково приймає людей як укриття, ситуація стає ще складнішою. Тоді питання зручного розміщення перетворюється не просто на проблему комфорту, а на питання взаємної поваги та організації великого потоку людей.
Чому така система може стати важливою під час тривог
Київське метро давно виконує подвійну функцію. Для більшості містян це насамперед транспорт, але під час повітряної тривоги підземні станції стають місцем, де люди намагаються перечекати небезпечний період.
У таких умовах звичайна логіка «хто де став — там і залишився» не завжди працює. Людині з маленькою дитиною може бути складно перебувати поруч із великим потоком пасажирів. Пасажиру з собакою необхідно мати простір, щоб тварина не заважала іншим і сама не почувалася загнаною. Для маломобільної людини навіть кілька метрів додаткового пересування можуть бути серйозною проблемою.
Ще одна категорія — люди, яким необхідно сидіти. Під час тривалого перебування на станції можливість присісти може бути не просто питанням зручності.
Тому логіка зонування полягає в тому, щоб ще до виникнення хаотичної ситуації запропонувати людям зрозумілий принцип розміщення.
Водночас система працюватиме лише тоді, коли самі пасажири сприйматимуть її не як формальність, а як спосіб зробити спільний простір більш комфортним.
Чи з'являться такі зони на інших станціях
«Сирець» наразі фактично став майданчиком для випробування нового підходу. У метрополітені хочуть оцінити, наскільки добре пасажири розуміють позначення, чи справді вони допомагають організувати простір і які труднощі виникають під час практичного використання.
Аналогічні рішення вже розробляють і для інших станцій київського метро. Водночас остаточні масштаби впровадження залежатимуть від результатів пілотного проєкту.
У підземці обіцяють додатково повідомити про результати тестування на «Сирці» та подальші кроки.
Фактично Київ зараз тестує не просто нові наліпки на платформі, а певну модель поведінки великої кількості людей у замкненому просторі. Її головний принцип доволі простий: комфорт однієї людини не повинен створювати проблем для десятків інших.
Чи зміниться метро для киян
Наскільки помітним стане ефект від нової системи, покаже практика. Адже жодна розмітка не працюватиме сама по собі, якщо люди її ігноруватимуть.
У метрополітені фактично розраховують на свідомість пасажирів. Людину з дитиною не потрібно змушувати переходити в певну зону — достатньо дати їй зрозумілий орієнтир. Так само не обов'язково вимагати від інших пасажирів звільнити весь простір. Важливо, щоб люди розуміли, чому поруч із ними перебуває пасажир із твариною, людина на кріслі колісному або літня людина, якій потрібне сидіння.
«Піклуючись про власний комфорт, пам’ятайте і про комфорт інших людей та спільно дотримуйтесь рекомендацій щодо розміщення», — закликають у Київському метрополітені.
На тлі дискусій про майбутні витрати на громадський транспорт у столиці та можливі соціальні наслідки їхнього зростання ця ініціатива виглядає як спроба вирішити іншу, не менш важливу проблему — зробити міську інфраструктуру більш пристосованою до реальних потреб людей.
Поки що йдеться лише про пілотний проєкт. Але якщо зонування покаже позитивний результат, подібні позначення можуть стати звичною частиною київського метро — особливо там, де підземні станції регулярно використовують як укриття.
