Україна закликала міжнародну спільноту жорстко відреагувати на удари Росії по Чорноморському морському коридору та спроби обмежити свободу цивільного судноплавства. Виконувач обов'язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Москва намагається перетворити Чорне море на зону постійної небезпеки, порівнявши ситуацію з ризиками, які існують у районі Ормузької протоки.
Про це український дипломат написав у соціальній мережі X, наголосивши, що російські атаки проти морської інфраструктури не є відповіддю на окремі дії України, а є частиною тривалої кампанії тиску на цивільне судноплавство.
За словами Сибіги, спроби Росії виправдати удари нібито реакцією на події в інших регіонах не відповідають дійсності. Він підкреслив, що атаки на українські порти та цивільні судна почалися ще у 2022 році.
"Російський терор проти Чорноморського морського коридору не є відповіддю чи відплатою за удари України в інших місцях. Кампанія Росії з терору проти цивільного судноплавства розпочалася ще у 2022 році, а не в липні 2026 року", — зазначив Сибіга.
Масштаби ударів по морській інфраструктурі
Українське МЗС повідомляє, що за час повномасштабної війни російські атаки завдали значної шкоди портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству.
За словами Андрія Сибіги, з 2022 року внаслідок російських ударів було пошкоджено або знищено 1 054 об'єкти портової інфраструктури. Також під удари потрапили 232 цивільні судна, а 307 цивільних осіб були вбиті або отримали поранення.
"Без жодних приводів, причин чи виправдань для свого терору", — заявив український дипломат.
Він наголосив, що атаки на порти мають наслідки далеко за межами України, оскільки Чорне море залишається одним із ключових маршрутів для експорту української аграрної продукції.
Чорноморський коридор і загроза світовій продовольчій безпеці
Після початку повномасштабної війни питання експорту українського зерна стало одним із найважливіших для світової продовольчої системи. Україна є одним із найбільших постачальників аграрної продукції на міжнародні ринки, а блокування морських шляхів створює ризики для багатьох країн.
Після запуску українського морського коридору у вересні 2023 року ним було перевезено 208,9 мільйона тонн вантажів, з яких 123,8 мільйона тонн становила зернова продукція. За словами Сибіги, ці поставки допомогли забезпечити продовольством населення більш ніж у 55 країнах світу.
"Використовуючи голод як зброю, Росія атакує не лише Україну, а й мільйони людей по всьому світу. Такі дії не можна виправдати", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.
Україна вважає, що удари по портовій інфраструктурі мають на меті не лише завдати економічної шкоди, а й створити атмосферу страху для міжнародних перевізників та змусити компанії відмовлятися від роботи в українських портах.
Чорне море як нова зона глобального ризику
Порівняння Чорного моря з Ормузькою протокою, через яку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, має символічне значення. Україна попереджає, що постійні атаки на морські маршрути можуть створити ситуацію, коли одна держава фактично намагатиметься контролювати важливий міжнародний транспортний шлях через загрози та військовий тиск.
Андрій Сибіга закликав країни світу виступити зі спільною позицією та вимагати від Москви припинення атак на свободу судноплавства.
"Міжнародна спільнота має рішуче й об'єднано реагувати, щоб вимагати від Москви припинити атаки на свободу судноплавства та перестати намагатися перетворити Чорне море на ще один Ормуз", — написав він.
Судноплавство вже стикається з наслідками атак
Ситуація в Чорному морі вже вплинула на роботу міжнародних компаній. Станом на 23 липня рух суден до українських чорноморських портів було призупинено через загрозу нових атак.
Перед цим протягом кількох тижнів тривали удари по українських портових об'єктах. Через посилення ризиків одна з найбільших світових логістичних компаній Maersk призупинила надання сервісу в Чорноморському порту.
Для України це означає не лише втрати для експорту, а й додатковий тиск на економіку. Для міжнародних партнерів — сигнал про те, що безпека морських шляхів у Чорному морі залишається питанням глобального значення.
Українська сторона наголошує, що свобода судноплавства є фундаментальним принципом міжнародної торгівлі, а атаки на цивільні кораблі та портову інфраструктуру становлять загрозу не тільки для однієї країни, а для всієї системи світових перевезень.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції міжнародної спільноти та того, наскільки ефективно країни зможуть захистити принципи безпечної навігації й не допустити перетворення Чорного моря на територію постійної нестабільності.
