Україна розгорнула амбітну програму трансформації свого мінерально-сировинного комплексу, який останні три роки потерпає від наслідків війни. Уряд під керівництвом Міністерства екології ініціював перегляд трьох тисяч діючих ліцензій, оскільки близько десятої частини видобувних активів залишаються неактивними понад десятиліття. Влада запевняє, що не має наміру конфісковувати перспективні родовища, але планує вивести з «мертвого запасу» ті, що десятиліттями не приносили доходу, і передати їх інвесторам із готовими проєктами.
Згідно з останніми даними, Україна володіє родовищами 22 з 34 мінералів, які ЄС вважає критичними для оборонної, високотехнологічної та «зеленої» індустрії. Серед них рідкоземельні елементи, титан, графіт та феросплави, а також золото, марганець і інші дорогоцінні та будівельні метали. Однак більшість активів усе ще застарілі та завантажені радянською бюрократією, що стримує розвиток галузі та відлякує серйозних іноземних гравців.
У квітні Київ і США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду, який із 23 травня цього року почав наповнюватися коштами від видачі нових ліцензій. Ці ресурси спрямовуватимуться на масштабні геологорозвідувальні роботи, модернізацію видобувного обладнання та запуск проєктів із переробки корисних копалин. Міністр екології Свіслана Гринчук підкреслила, що добувна галузь потребує значних капіталовкладень і тривалих зусиль, але угода зі Сполученими Штатами зробить сектор привабливим і зрозумілим для великих інвесторів.
Через окупацію близько 20% території країни і майже половини запасів корисних копалин Україна втратила значні обсяги вугілля, літію, марганцю й інших ресурсів. За оцінками Міністерства екології, шкоди економіці та екосистемам було завдано на рівні близько 70 трильйонів гривень. Відновлення роботи підприємств у вивільнених регіонах стане пріоритетом після завершення бойових дій, однак і нині потрібно активувати резерви, що залишилися на підконтрольній території.
Оновлена стратегія галузі передбачає цифровізацію геологічних даних радянського періоду — вже 40 % архівів переведено в електронний формат у рамках спільного проєкту з Європейською комісією та ЄБРР. Налагодження відкритого доступу до карт корисних копалин та звітів із розвідки сприятиме прозорості ліцензійних конкурсів і дозволить іноземним компаніям швидко оцінювати перспективність інвестицій.
Паралельно уряд продовжує аукціони з продажу ліцензій: минулого року вже було продано 120 дозволів за 2,4 мільярда гривень, переважно на будівельні матеріали, зокрема глину, пісок, мармур, а також бурштин. Цьогоріч мета — утримати схожі надходження до бюджету, водночас збільшивши частку іноземних інвесторів за рахунок запуску великих проєктів із видобутку й переробки титану, графіту та залізної руди.
У середньостроковій перспективі Україна розраховує отримати від інвестиційного фонду мільярди доларів, які стануть поштовхом для відбудови критичної інфраструктури та створення нових робочих місць у регіонах з потенціалом видобутку. Успішна реалізація ініціативи сприятиме не лише економічному зростанню, а й інтеграції України в єдиний європейський ринок корисних копалин, що закріпить її статус надійного партнера у глобальних ланцюгах постачання.
Таким чином, реформа мінерально-сировинного сектора є важливим кроком на шляху відновлення економіки після війни та досягнення сталого розвитку: оптимізація процедури ліцензування, цифровізація даних, залучення приватного капіталу та міжнародне партнерство гарантують, що Україна зможе повною мірою реалізувати свій ресурсний потенціал у мирних умовах.
