Український уряд планує впровадити більш жорсткі вимоги до надання статусу критично важливих підприємств, які дозволяють бронювати працівників від мобілізації. Цей крок зумовлений необхідністю покращення контролю за процесом мобілізації та уникненням випадків зловживань у наданні цього статусу. За даними джерел, на такі зміни вплинув значний ріст кількості підприємств, які отримали статус критичних, що викликає побоювання щодо обґрунтованості подібних рішень.
Причини для перегляду критеріїв бронювання
Як зазначають джерела РБК-Україна, уряд вирішив провести ретельний аудит підприємств, що отримали статус критично важливих після 31 травня 2024 року. Це означає, що підприємства, які прагнуть зберегти свій персонал від мобілізації, тепер змушені будуть дотримуватися більш жорстких вимог, включаючи перегляд зарплатних показників та співвідношення фактичної діяльності з декларованою критичністю для економіки.
Ключовою вимогою, яку уряд розглядає, є підвищення рівня середньої зарплати на підприємствах, що претендують на статус критичних. Наразі для отримання статусу критично важливого, середня заробітна плата на підприємстві повинна бути не нижчою за середній показник по регіону. Проте існує пропозиція встановити мінімальну межу для всієї території країни на рівні 19-20 тисяч гривень на місяць. Такий підхід дозволить посилити фінансову відповідальність підприємств, які бажають убезпечити своїх працівників від мобілізації, і відсіяти випадки фіктивного подання даних.
Узгодження критеріїв із профільними міністерствами
Однією з нових ініціатив є намір уряду зробити процес затвердження критеріїв критичності прозорішим та більш контрольованим. Наразі відповідальність за формування критеріїв покладена на галузеві міністерства та обласні військові адміністрації (ОВА), що призвело до певних порушень і неоднорідності підходів у різних регіонах країни. За інформацією джерела РБК-Україна, у Києві, а також Львівській, Сумській, Хмельницькій та Одеській областях зафіксовано значні порушення у наданні статусу критичних підприємств.
Найближчим часом уряд може впровадити вимогу узгодження критеріїв критичності з Міністерством оборони та Міністерством економіки. Це дозволить забезпечити додаткову перевірку обґрунтованості рішень і встановити більш уніфікований підхід до визначення підприємств, дійсно необхідних для стабільної економічної та оборонної ситуації в країні. Такий крок також сприятиме викоріненню маніпуляцій на регіональному рівні, що, за словами джерел, є поширеним явищем.
Перевірки підприємств та можливі санкції
Окрім запровадження нових критеріїв, уряд проводить аудит підприємств, які отримали статус критично важливих з червня 2024 року. Це стосується як рівня зарплат, так і фактичного виконання умов, на підставі яких підприємство було визнане критично важливим. Відомо, що деякі підприємства після отримання статусу знижували середню зарплату до мінімального рівня або різко збільшували чисельність працівників, що може свідчити про зловживання. У разі виявлення порушень чи маніпуляцій, підприємства можуть позбутися статусу критично важливого. За словами співрозмовника РБК-Україна, це необхідний крок для уникнення спроб обійти правила мобілізації шляхом фальсифікації даних.
"Коли підприємство подавало заявку на отримання статусу критичного, воно вказало середню зарплату, відповідну середньому показнику по регіону. Але після затвердження статусу деякі з них перейшли на виплати на рівні мінімальної зарплати. Це порушення, яке прирівнюється до обману держави і потребує відповідного реагування," – зазначив представник уряду.
Аудит рішень як контрольний захід
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про проведення повторної перевірки всіх підприємств, установ та організацій, які отримали статус критично важливих за останні місяці. Перевірка триватиме до 15 листопада і має на меті виявити можливі порушення та зловживання, а також уточнити критерії, що дозволяють бронювати працівників від мобілізації.
Також уряд планує поновити процедуру бронювання для підприємств, які подали заявки до 31 травня 2024 року. Це дозволить забезпечити справедливе віднесення до критично важливих лише тих компаній, які дійсно відіграють роль у підтримці економіки чи життєзабезпеченні населення.
Перспективи змін у мобілізаційній політиці
Ініціативи уряду мають потенціал для покращення мобілізаційного процесу та ефективного розподілу трудових ресурсів. Розгляд нових вимог для бронювання працівників має на меті зробити процес більш прозорим і справедливим, а також посилити відповідальність підприємств. Зокрема, введення мінімального рівня зарплат та узгодження критеріїв із профільними міністерствами допоможе уникнути фіктивних подач на статус критично важливих і забезпечити реальну підтримку обороноздатності країни.
Водночас посилення вимог може вплинути на підприємства, які реально забезпечують важливі потреби суспільства, однак не можуть дозволити собі високий рівень середніх зарплат через специфіку своєї діяльності. Тому важливо, щоб реформи враховували не лише економічні показники, а й особливості функціонування різних секторів економіки.
Таким чином, підготовка нових вимог для бронювання працівників від мобілізації є частиною більш масштабної політики уряду, спрямованої на оптимізацію мобілізаційного процесу в умовах військових дій та економічної кризи.
