Система Nord Stream складалася з двох газогонів – Nord Stream 1 та Nord Stream 2, побудованих «Газпромом» для транспортування 110 млрд кубометрів газу на рік з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.
Nord Stream 1 працював із 2012 року.
Nord Stream 2 завершили у 2021-му, але його сертифікацію зупинили після вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року.
26 вересня 2022 року шведські сейсмологи зафіксували кілька вибухів біля острова Борнгольм. У результаті були пошкоджені три з чотирьох ниток системи.
У повітря викинулося близько 800 млн кубометрів метану – еквівалент тримісячного газоспоживання Данії.
Лише одна гілка NS2 залишилася неушкодженою.
Міжнародні компанії, що фінансували проєкт (зокрема E.ON і Shell), повністю списали свої інвестиції.
Хто стоїть за атакою?
Жодна держава чи організація не взяла відповідальності.
Данія та Швеція назвали інцидент «саботажем», але у 2024 році закрили власні розслідування без висунення обвинувачень.
Журналістські розслідування The New York Times та The Wall Street Journal припускали, що за атакою стояла «проукраїнська група».
Арешт в Італії
21 серпня 2025 року італійська поліція за запитом Німеччини заарештувала українця Сергія, якого підозрюють у координації атаки.
За даними прокуратури, він входив до групи з шести осіб, які у вересні 2022 року вийшли з порту Росток на орендованій яхті Andromeda.
Судно бачили біля данського острова Крістіансо, у шведському порту Сандгамн та польському Колобжезі.
Після повернення яхти до Німеччини на борту виявили сліди вибухівки, ідентичної тій, яку знайшли на місцях вибухів.
Відомо, що ще влітку 2022 року ЦРУ попереджало Німеччину про можливі атаки на газопроводи.
Washington Post повідомляла, що американська розвідка знала про план української групи щонайменше за три місяці до вибухів.
Джерелом інформації були українські інсайдери, а США через посередників попереджали тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, що Вашингтон виступає проти таких дій.
Вибухи на Nord Stream стали переломним моментом:
Європа фактично втратила ключовий маршрут постачання російського газу.
Німеччина та інші країни ЄС різко прискорили диверсифікацію енергопостачання.
Росія втратила важливий важіль економічного тиску на Європу.
Попри арешт у справі залишається багато білих плям:
- Чи була група, пов’язана із Сергієм К., автономною, чи діяла за вказівкою держави?
- Яку роль відіграли спецслужби різних країн, які ще до інциденту знали про загрозу?
- Чи стане арешт в Італії початком ширших розкриттів, чи справа завершиться на рівні «малих виконавців»?
Вибухи на Nord Stream не лише підірвали газогін, а й символічно розірвали енергетичну залежність Європи від Росії. Тепер, після арешту українця в Італії, розслідування може отримати новий імпульс, але відповіді на головне питання — хто був реальним замовником саботажу — світ досі не має.