Організація економічного співробітництва та розвитку 26 березня оприлюднила проміжний Economic Outlook із промовистою назвою Testing resilience. У ньому ОЕСР зберегла прогноз світового зростання на рівні 2,9% у 2026 році, але різко підвищила інфляційні очікування через енергетичний шок, пов’язаний із війною на Близькому Сході й збоями в Ормузькій протоці.
Найчутливіший перегляд стосується Сполучених Штатів. За новою оцінкою ОЕСР, середня інфляція в США цього року становитиме 4,2%, тоді як у грудневому прогнозі для 2026 року йшлося приблизно про 3%. Водночас зростання американської економіки тепер оцінюють на рівні близько 2%, тобто сильніше, ніж очікували ще наприкінці 2025-го, але вже за значно вищої цінової напруги.
За оцінкою Дейком, головний сенс цього прогнозу в тому, що Білий дім більше не може відокремлювати війну від внутрішньої економіки. Конфлікт із Іраном виводить нафту й газ у центр американської інфляційної історії, а отже, перетворює зовнішню політику Трампа на прямий фактор вартості бензину, логістики, продуктів і кредитів усередині США. Це аналітичний висновок, що випливає з поєднання нового прогнозу ОЕСР, стрибка енергоносіїв і реакції ринків.
ОЕСР прямо пов’язує цей перегляд із падінням судноплавства через Ормузьку протоку, атаками на енергетичну інфраструктуру Перської затоки та дефіцитом не лише енергії, а й добрив та інших сировинних товарів. Організація попереджає, що вищі ціни на енергію й добрива підштовхнуть угору ширший кошик споживчих цін, включно з продовольством.
Це особливо важливо для США, де інфляція останніми місяцями вже була політично чутливою темою. AP повідомляло, що на тлі війни навколо Ірану Brent піднімався до $100,93, а WTI — до $93,05, тоді як надії на швидке зниження ставок Федрезервом різко ослабли. Коли енергетичний шок накладається на ще не до кінця приборкану інфляцію, центральний банк отримує менше простору для пом’якшення політики.
Саме тут виникає головна проблема для Федеральної резервної системи. Ще у грудневих оцінках ОЕСР припускала, що в 2026 році може бути виправдане подальше пом’якшення монетарної політики, якщо інфляційний тиск залишатиметься керованим. Тепер, коли середня інфляція прогнозується на рівні 4,2%, аргументів на користь зниження ставок стає значно менше, а ризик довшого періоду дорогих грошей — вищим.
На глобальному рівні картина теж погіршується. ОЕСР очікує, що середня інфляція в країнах G20 становитиме 4% — на 1,2 відсоткового пункта більше, ніж у попередньому прогнозі. При цьому організація підкреслює: її базовий сценарій ще виходить із того, що перебої на енергоринку не стануть тривалими. Якщо ж експорт із Близького Сходу залишатиметься порушеним довше, ризики для зростання та цін будуть суттєво вищими.
Парадокс полягає в тому, що сам прогноз світового зростання не обвалився. ОЕСР залишила 2,9% саме тому, що глобальну економіку поки підтримують інвестиції в штучний інтелект і технологічний сектор. Але це не добра новина в чистому вигляді: організація фактично каже, що світ ще тримається, хоча стійкість уже проходить жорсткий тест. Іншими словами, зростання не скасоване, але його якість стала гіршою — дорожчою, нервовішою і вразливішою до нових шоків.
Для адміністрації Трампа це означає неприємну політичну розвилку. Якщо Білий дім не зможе швидко добитися деескалації навколо Ірану та відновлення стабільного проходу через Ормуз, війна дедалі відчутніше битиме по американському виборцю через ціни. Якщо ж Вашингтон спробує зупинити конфлікт надто швидко, він ризикує виглядати так, ніби не досяг задекларованих стратегічних цілей. Саме тому новий прогноз ОЕСР важливий не лише як економічний документ, а і як політичний сигнал.
У підсумку ОЕСР фактично зафіксувала просту, але незручну для США реальність: війна з Іраном уже трансформувалася в інфляційний чинник. І поки в Ормузі немає стабільності, а нафта лишається дорогою, американська економіка може рости швидше, ніж чекали раніше, але робитиме це за гіршої для домогосподарств ціни. Для ФРС це означає менше свободи. Для Трампа — менше часу.
