За перші одинадцять днів війни між США та Іраном американські збройні сили зазнали помітних втрат. За офіційними даними Пентагону, щонайменше 140 військовослужбовців отримали поранення внаслідок іранських ударів по американських об’єктах у регіоні.
Із цієї кількості більшість військових уже повернулися до виконання обов’язків. Водночас вісім американських військових перебувають у важкому стані та отримують інтенсивну медичну допомогу, повідомили представники Міністерства оборони США.
Паралельно зростає й кількість загиблих. За офіційною інформацією, іранські атаки вже призвели до смерті семи американських військовослужбовців, що стало найбільшими бойовими втратами США з початку нового конфлікту на Близькому Сході.
За підрахунками редакції Дейком, ці цифри свідчать про поступове розширення масштабу війни, попри заяви американської адміністрації про обмежений характер операції. Навіть якщо більшість поранень є легкими, сам факт зростання втрат демонструє, що конфлікт переходить у фазу системних бойових дій.
Останнім загиблим став сержант армії США Бенджамін Пеннінгтон, 26 років, із міста Глендейл у штаті Кентуккі. Його смерть підтвердив Пентагон після того, як військовий помер від отриманих поранень під час служби на Близькому Сході.
Сержант Пеннінгтон був тяжко поранений 1 березня, коли іранські сили завдали удару по саудівській військовій базі, де перебували американські підрозділи. Після атаки його доставили до військового медичного центру, однак поранення виявилися критичними.
За словами представників Центрального командування США, лікарі готували його до транспортування у військовий госпіталь у Німеччині, де він мав отримати більш складне лікування. Проте військовий помер напередодні евакуації.
Пеннінгтон служив у космічному батальйоні армії США — підрозділі, що займається підтримкою військових операцій із використанням космічних технологій. У червні минулого року він був переведений до 1-ї космічної бригади на базі Форт-Карсон у штаті Колорадо.
Його загибель стала символом нової реальності цієї війни: у конфлікті, який починався як серія високотехнологічних ударів, дедалі більше військових опиняються під прямою загрозою.
Раніше Пентагон повідомляв про смерть шести інших американських військовослужбовців. Вони загинули внаслідок атаки іранського безпілотника на порт Шуайба в Кувейті, де розміщувалися американські резервісти.
Удар став одним із найрезонансніших інцидентів від початку війни. Він продемонстрував, що Іран здатен атакувати американські об’єкти не лише на власній території, а й на базах союзників США в регіоні.
На вихідних президент США Дональд Трамп був присутній на церемонії повернення тіл перших шести загиблих військових на базі Довер у штаті Делавер. Подібні церемонії традиційно проводяться з максимальною військовою урочистістю і символізують офіційне визнання втрат.
Водночас американська адміністрація намагається наголошувати, що більшість поранень залишаються незначними. За словами головного речника Пентагону Шона Парнелла, понад сто військових після лікування вже повернулися до служби.
Однак навіть така статистика свідчить про інтенсивність бойових дій. Для порівняння, під час деяких попередніх американських операцій на Близькому Сході подібна кількість поранених накопичувалася протягом значно довших періодів.
Ще важливіше, що атаки Ірану дедалі частіше спрямовані на об’єкти за межами самої країни. Йдеться про бази в Саудівській Аравії, Кувейті та інших державах Перської затоки, де розміщені американські військові контингенти.
Це означає, що конфлікт поступово набуває регіонального характеру. Близькосхідна безпека, морські маршрути в Перській затоці та стабільність енергетичних поставок тепер дедалі більше залежать від того, чи зможуть сторони уникнути подальшої ескалації.
Поки що американська адміністрація продовжує наполягати, що операція проти Ірану має обмежений характер. Проте зростання втрат серед військових, нові удари по базах та розширення географії атак можуть поступово змінити сприйняття цієї війни як у США, так і серед союзників.
Як показує історія конфліктів у регіоні, саме людські втрати найчастіше стають моментом, коли політична риторика стикається з реальністю війни. І те, як швидко зростатимуть ці цифри, значною мірою визначить подальший курс американської стратегії на Близькому Сході.
