Ядерна програма Ірану знову стає точкою напруги, що здатна перерости у масштабний військовий конфлікт на Близькому Сході. Найближчими днями в Омані мають розпочатися переговори між Сполученими Штатами та Іраном, які президент США Дональд Трамп назвав ключовими для вирішення кризи. Втім, простір для дипломатичного маневру стрімко скорочується, а ставки – надзвичайно високі.
Ситуація виглядає ще більш тривожною через те, що переговори стартують на тлі серйозної взаємної недовіри сторін. Трамп уже оголосив, що вимагатиме повного припинення іранського збагачення урану, передачі вже накопиченого запасу і знищення існуючих ядерних об'єктів. Такі вимоги майже гарантовано будуть сприйняті верховним лідером Ірану Алі Хаменеї як неприйнятне приниження та капітуляція. Це може звести нанівець будь-які шанси на швидке дипломатичне вирішення.
Експерти наголошують, що реалістичного простору для переговорів залишилося дуже мало. Європейські країни – Велика Британія, Франція та Німеччина – змушені будуть визначитися вже до кінця липня, чи варто їм поновлювати суворі санкції ООН проти Ірану, скасовані у рамках ядерної угоди 2015 року. Крайній термін для цього рішення – 18 жовтня 2025 року. Якщо санкції буде поновлено, Тегеран вже заявив про намір остаточно вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Вихід Ірану з цього договору фактично означатиме, що світ втратить можливість контролювати його ядерну програму. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Іран вже накопичив достатньо урану майже збройової якості для створення як мінімум шести атомних бомб. Якщо країна почне виробляти зброю, США та Ізраїль, ймовірно, негайно перейдуть до військових дій, аби не допустити появи ядерної зброї у Тегерана.
Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху, який нещодавно відвідав Білий дім, відкрито підтримує силовий варіант вирішення іранського питання. І хоча президент Трамп наголосив, що він надає перевагу дипломатії, Сполучені Штати вже суттєво посилили свою військову присутність у регіоні. Пентагон перекинув у район Перської затоки додаткові бомбардувальники B-2, направив другий авіаносець і розпочав масштабні бомбардування позицій хуситів у Ємені – союзників Ірану.
Тегеран розуміє серйозність загрози й також готується до можливого конфлікту. Це проявляється у посиленні внутрішньої стабільності: пом’якшенні певних законів (наприклад, щодо носіння хіджабів), звільненні політичних в’язнів та посиленні контролю за протестами. Водночас іранці наголошують, що не підуть на поступки під тиском санкцій, оскільки для режиму Хаменеї поступка США є небезпечнішою, ніж економічні втрати від санкцій.
Європейці зараз перебувають у складній ситуації: їхні рішення можуть стати визначальними для подальшої долі регіону. ЄС прагне уникнути війни за будь-яку ціну, проте чи зможуть вони піти на серйозні поступки Ірану, залишається під питанням. Враховуючи загострення геополітичної напруги й активізацію Росії, яка у жовтні має очолити Раду Безпеки ООН, часові рамки для мирних рішень звужуються з кожним днем.
Окремим фактором виступають позиції Росії та Китаю, які підтримують Іран дипломатично й економічно. Москва вже проводить консультації з іранськими експертами щодо ядерної програми, заявляючи про необхідність вирішувати питання дипломатичним шляхом. Втім, якщо дипломатія провалиться, то Росія та Китай навряд чи стануть на заваді військовим планам США й Ізраїлю.
Аналітики попереджають: військовий конфлікт з Іраном не обмежиться локальними бойовими діями. У разі удару по іранських ядерних об’єктах Тегеран гарантовано відповість атаками по об’єктах США, Ізраїлю та їхніх союзників у регіоні, зокрема Саудівської Аравії. Це може спричинити справжню катастрофу з непередбачуваними наслідками для світової економіки та регіональної безпеки.
Отже, найближчі переговори – це не просто чергова дипломатична спроба. Це можливо останній шанс запобігти новій війні на Близькому Сході. Якщо сторони не зможуть знайти компроміс, наслідки будуть катастрофічними як для регіону, так і для глобальної стабільності. Саме тому зараз увага всього світу прикута до подій в Омані – місця, де вирішується доля миру чи війни.
